Провадження № 33/821/335/26 Справа № 700/145/26 Категорія: ч. 3 ст. 172-20 КУпАП Головуючий у І інстанції Пічкур С. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
24 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Лисянського районного суду Черкаської області від 11 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень
З постанови судді вбачається, що 02 лютого 2026 року близько 10 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у КНП "Лисянська територіальна лікарня ". Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду №12 від 02 лютого 2026 року, проведеного о 11:20 год, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння - 2,88 %
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі відносно нього на підставі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заперечує знаходження його у стані алкогольного сп'яніння на території військової частини.
Стверджує, що він у вказану в протоколі про адміністративне правопорушення дату та час знаходився у місті тимчасового проживання - орендованого будинку.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею дотримано було.
У відповідності до диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Правила проходження військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил огляду на стан сп'яніння встановлено ст. 266-1 КУпАП та Порядком.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушення істотного порушення вказаних положень законодавства, що тягне за собою скасування постанови та закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді районного суду є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення КИЧК №97 від 02 лютого 2026 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд першої інстанції встановив, що цей протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, з чим погоджується апеляційний суд.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами, на які послався суд першої інстанції.
Висновком медичної установи щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.02.2026 року.
Військовим квитком серії НОМЕР_2 , що підтверджує статус ОСОБА_1 як військовослужбовця.
Витягом з наказу про призначення ОСОБА_1 в о/с в/ч.
Окрім того з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 випливає, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини.
Будь-яких даних, які б спростовували показання свідків та вказували, що вони обумовлюють ОСОБА_1 , в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Твердження апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оспорювання ним перебування саме на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння не підтверджується жодними фактичними даними наявних доказів.
Адже твердження ОСОБА_1 про перебування його, за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, в орендованому ним будинку спростовується іншими його письмовими поясненнями, з яких витікає визнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення (а.с. 6).
Зміна бездоказова позиція ОСОБА_1 щодо обставин вчинення ним адміністративного правопорушення під час розгляду справи в судах, не може бути підставою для закриття справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності.
Апеляційним судом було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, але ОСОБА_1 , будучі повідомленим про дату та час розгляду справи, не скористався своїми правами.
Отже розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Лисянського районного суду Черкаської області від 11 березня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук