Справа № 629/6483/25 Головуючий суддя І інстанції ТКАЧЕНКО. Н. В.
Провадження № 22-ц/818/2798/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: про розірвання шлюбу
23 квітня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власенка Сергія Тофіковича на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2026 року, по цивільній справі № 629/6483/25, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року ОСОБА_3 в особі свого представника Власенка С.Т. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 31.08.2002 року між ними було укладено шлюб, який зареєстрований Краснопавлівською селищною радою Лозівського району Харківської області від 31.08.2002 року, актовий запис №24. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, відносини тривалий час не підтримуються. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. На підставі викладеного просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Краснопавлівською селищною радою Лозівського району Харківської області від 31.08.2002 року, актовий запис №24.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.10.2025 року за клопотанням позивача зупинено провадження по справі та надано строк для примирення терміном два місяці.
18.12.2025 року відновлено провадження у справі.
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Власенко Сергій Тофікович подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове судове рішення, яким залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - без розгляду. Розгляд скарги проводити за обов'язковою участю представника позивача по справі, адвоката Власенко Сергія Тофіковича.
Вказав, що 12 січня 2026 року ним, представником позивача по справі, адвокатом Власенко Сергієм Тофіковичем, подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з примиренням сторін та втратою позивачем інтересу до судового захисту.
Згідно з картою руху заяви в ЄСІТС, клопотання підписано КЕП та надіслано до суду 12.01.2026 о 22:40. Доставлено дане клопотання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області було 12.01.2026 о 22:49. Лозівський міськрайонний суд Харківської області зареєстрував дане клопотання 13.01.2026 о 08:15. Судове засідання у справі було призначене на 13.01.2026 о 08:40, тобто після реєстрації клопотання. Незважаючи на це, суд першої інстанції не розглянув подане клопотання, не надав йому жодної правової оцінки, не згадав про нього в мотивувальній частині рішення, та ухвалив рішення по суті спору, фактично проігнорувавши волевиявлення позивача. Суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Зазначив, що суд першої інстанції, ігноруючи це клопотання, позбавив позивача права розпоряджатися предметом спору, що є грубим порушенням ст. 13 ЦПК України. Юридично значущим є саме факт подання та надходження заяви до суду, а не момент, коли суд фактично її розглянув. У даній справі клопотання було зареєстровано в суді за 25 хвилин до судового засідання, отже суд був процесуально зобов'язаний залишити позов без розгляду. Клопотання позивача у цій справі виключало можливість розгляду справи по суті, однак суд першої інстанції повністю його проігнорував. А отже, ухвалення судового рішення без урахування процесуальних заяв сторін, які припиняють предмет судового розгляду, є передчасним та таким, що не відповідає вимогам законності. У даному випадку після подання заяви про залишення позову без розгляду предмет судового розгляду фактично припинив існування, однак суд першої інстанції все одно ухвалив рішення про розірвання шлюбу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що суд не наділений повноваженнями діяти всупереч волевиявленню позивача щодо розпорядження своїми процесуальними та матеріальними правами. Фактично суд першої інстанції нав'язав судовий захист, від якого позивач добровільно відмовився, що є неприпустимим у цивільному процесі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 31.08.2002 року, який зареєстрований Краснопавлівською селищною радою Лозівського району Харківської області від 31.08.2002 року, актовий запис №24. Від шлюбу мають двох дітей:неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітню доньку- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спільне життя між сторонам не склалося, шлюб фактично припинив існування, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції надав сторонам у справі строк для примирення два місяці (а.с. 21).
Суд першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору 13 січня 2026 року не з'ясував, що 12 січня 2026 року представником позивача по справі, адвокатом Власенко Сергієм Тофіковичем, було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з примиренням сторін та втратою позивачем інтересу до судового захисту.
Згідно з картою руху заяви в ЄСІТС, клопотання підписано КЕП та надіслано до суду 12.01.2026 о 22:40. Доставлено дане клопотання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області було 12.01.2026 о 22:49. Лозівський міськрайонний суд Харківської області зареєстрував дане клопотання 13.01.2026 о 08:15. Судове засідання у справі було призначене на 13.01.2026 о 08:40, тобто після реєстрації клопотання.
Незважаючи на це, суд першої інстанції не розглянув подане клопотання, не надав йому жодної правової оцінки, не згадав про нього в мотивувальній частині рішення, та ухвалив рішення по суті спору, фактично проігнорувавши волевиявлення позивача
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).
Позивач після відкриття провадження у справі подала заяву про залишення позову без розгляду. Ця заява, подана до початку розгляду справи по суті, що відповідає вимогам пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ураховуючи вищевикладене, а також керуючись основоположним для цивільного судочинства принципом диспозитивності, ст. 13 ЦПК України, який передбачає право Позивача на власний розсуд визначати подальший рух справи, а саме: ініціювати судовий процес, змінювати предмет або підстави позову, відмовлятися від нього або, як у даному випадку, клопотати про залишення позову без розгляду, Суд вважає за необхідне задовольнити заяву Позивача.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що під час розгляду справи представником позивача було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду 12 січня 2026 року (а.с.39).
Клопотання мотивоване тим, що сторони тривалий час перебувають у шлюбі, мають спільних дітей, а також з метою збереження сім'ї, відновлення взаємин.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За частинами 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7 статті 62 ЦПК України).
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина 1 статті 64 ЦПК України).
У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника.
Як вбачається з матеріалів справи, повноваження підтверджені ордером серія ВВ №1051832 від 12.09.2025 на надання правничої допомоги, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.10 на звороті).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив неуважність при вирішенні позову про розірвання шлюбу.
Пунктом 4 Частиною 1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, п. 4 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власенка Сергія Тофіковича - задовольнити.
Заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2026 року-скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 01 травня 2026 року.
Головуючий В.Б.Яцина
Судді колегії Ю.М.Мальований
О.Ю.Тичкова