Справа № 639/2825/25 Номер провадження 11-сс/814/143/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора адвоката апелянтаОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новобаварського районного суду м. Харків від 28 квітня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_8 про порушення його прав під час тримання під вартою в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поданою в порядку ст.206 КПК України.
Роз'яснено ОСОБА_8 , що відповідні дії та бездіяльність адміністрації ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » можуть бути оскаржені шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.
Направлено до Харківської обласної прокуратури копію заяви ОСОБА_8 для перевірки викладених у ній фактів та вирішення питання про вжиття заходів реагування.
На вказане вище судове рішення ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу.
Іншими особами ухвалу слідчого судді не оскаржено.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 грубо порушував порядок судового засідання, висловлював образи складу суду, не підкорявся розпорядженням головуючого в судовому засіданні. Головуючим суддею було неодноразово попереджено ОСОБА_8 , зокрема, про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено із зали судового засідання. Разом з тим, ОСОБА_8 продовжив повторно грубо порушувати порядок судового засідання та не виконувати розпорядження головуючого судді, у зв'язку з чим, апеляційний суд ухвалою на місці постановив видалити ОСОБА_8 із зали судового засідання на весь час розгляду провадження.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, позицію адвоката на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав, що оскаржувана ОСОБА_8 ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному перегляду, обговорила питання можливості оскарження зазначеної вище ухвали слідчого судді, вивчила матеріали провадження та дійшла висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Згідно з висновком щодо застосування норми права, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №569/17036/18, провадження №51-598кмо19), якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді - після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
За змістом ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності до чого КПК України визначає, в яких випадках і які судові рішення слідчих суддів підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Так, ч.2 ст.309 КПК України визначає, окрім іншого, яке явно не стосується цього випадку, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. При цьому, перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді, визначено в ст.303 КПК України.
Проте, на відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченого ст.ст.303-308 КПК України, у ст.206 КПК України встановлено загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.
Стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема, наявності судового рішення та інші) й звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, положення ст.206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. Водночас указаний вище механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, "post factum", оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Частинами ж 1 та 2 ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і такий перелік розширеному тлумаченню не підлягає. Відповідно до цих приписів криміального процесуального закону під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
1) відмову в наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі ч.9 ст.284 КПК України.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
А відповідно до вимог ч.3 ст.309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а, отже, законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого ніж ті, що включені до ст.309 КПК України.
При цьому, можливості оскарження ухвали слідчого судді щодо заяви/скарги, поданої в порядку ст.206 КПК України, кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_8 подав до Новобаварського районного суду м. Харків заяву в порядку ст.206 КПК України про порушення його прав під час тримання під вартою в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Слідчий суддя відмовив у відкритті провадженні за вказаною вище заявою ОСОБА_8 , поданою в порядку ст.206 КПК України.
На вказану вище ухвалу слідчого судді ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, але, з урахуванням наведених вище положень кримінального процесуального закону, вона не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому апеляційне провадження необхідно закрити.
Наведений вище підхід узгоджується з правовим висновком, який міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), про те, що, оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст.206 КПК України, в переліку, передбаченому ст.309 КПК України, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, ч.1 ст.422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новобаварського районного суду м. Харків від 28 квітня 2025 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_8 про порушення його прав під час тримання під вартою в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поданою в порядку ст.206 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а особою, яка тримається під вартою - у той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4