Житомирський апеляційний суд
Справа № 289/2295/25Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В.
04 травня 2026 рокум. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,
із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Вовка Назарія Романовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.03.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 01 грудня 2025 року о 11 год 39 хв ОСОБА_1 на АД М-06 на 86 км поблизу с. Кочерів, керував транспортним засобом Audi, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги
На постанову суду захисником Вовком Н.Р. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. Захисник вважає оскаржувану незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Захисник мотивує апеляційну скаргу наступним:
- справа була розглянута судом без участі особи, яка притягається до відповідальності, чим порушено право на захист;
- відсутні належні і допустимі докази фактичного стану сп'яніння, не доведено належність та законність вимоги про проходження огляду;
- відсутні докази, що огляд пропонувався у встановленому законом порядку, що були забезпечені умови для проходження огляду;
- відсутні докази роз'яснення особі належним чином прав та наслідків відмови від огляду;
- суд формально підійшов до дослідження доказів.
Позиції учасників справи
ОСОБА_1 та його захисник Вовк Н.Р. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( ОСОБА_1 - шляхом доставлення 16.04.2026 повідомлення за номером телефону, зазначеним у заявці на отримання судових повісток в електронному вигляді; захисник Вовк Н.Р. - шляхом направлення судової повістки-повідомлення на електронну адресу, за якою зареєстровано кабінет в системі «Електронний суд», та шляхом повідомлення за вказаним номером телефону), про причини неявки суду не повідомляли, клопотань про відкладення судового засідання не надсилали, тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Мотиви та висновки суду апеляційної інстанції
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом абзаців третього та п'ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п. 2-4 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На переконання суду першої інстанції, винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про вчинене адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528621 від 01.12.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; відеозаписом поліцейських на диску від 01.12.2025 року, який наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 01.12.2025 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6257584 від 01.12.2025 року, якою застосовано до ОСОБА_1 штраф за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам, зазначеним у ст. 251 КУпАП та підтверджують правильність висновків суду про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.
З приводу доводів захисника про те, що справа була розглянута судом без участі особи, яка притягається до відповідальності, чим порушено право на захист, апеляційний суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявна заявка ОСОБА_1 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлень (а.с.10). На зазначений в заявці номер телефону у додаток Viber ОСОБА_1 відповідальною особою Радомишльського районного суду Житомирської області надсилалися повідомлення про розгляд справи 08.01.2026, 02.02.2026, 13.02.2026 та 18.03.2026, статус повідомлень - «доставлено».
Також, 15.12.2025 між адвокатом Вовком Н.Р. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №1151225. За допомогою системи «Електронний суд» 07.01.2026 захисником було подано клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (на клопотанні міститься резолюція судді «надати доступ»). 10.01.2026 захиснику Вовку Н.Р. доставлено до електронного кабінету повістку про розгляд справи. 13.01.2026 захисником через систему «Електронний суд» надіслано клопотання про забезпечення можливості ознайомлення з матеріалами справи (на клопотанні міститься резолюція судді «надати доступ»). 30.01.2026 захисником через систему «Електронний суд» надіслано заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи. 30.01.2026 адвокатом Вовком Н.Р. надіслано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_1 з Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, та за участю захисника (постановою суду від 02.02.2026 задоволено клопотання про участь Хижого О.А. в судовому засіданні 13.02.2026 в режимі відеоконференції). 26.02.2026 захиснику до електронного кабінету надіслано судову повістку.
Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання К.Писаренко, суддя Мельник О.В. перебував на лікарняному з 11.02.2026 по 13.02.2026 включно.
Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 та його захисник Вовк Н.Р. були повідомлені належним чином про дати розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи 18.03.2026 не заявляли, про причини неявки в судове засідання не повідомляли, тому суд розглянув справу без їх участі. Право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності порушено не було.
Апеляційний суд відхиляє аргументи сторони захисту щодо недоведеності належності та законності вимоги про проходження огляду; відсутності доказів, що огляд пропонувався у встановленому законом порядку та що були забезпечені умови для проходження огляду; відсутності доказів роз'яснення особі належним чином прав та наслідків відмови від огляду.
Виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських. Ознаки наркотичного сп'яніння поліцейський встановлює шляхом візуального спостереження та аналізу поведінки водія. При цьому, відсутність перевірки ознак на відеозаписі не спростовують факт відмови від проходження огляду, адже наявність ознак встановлює виключно поліцейський і це є лише підставою для огляду, оскільки метою є встановлення факту керування у стані сп'яніння чи спростування такого стану за результатами огляду. Оскільки у даному випадку перевірці підлягають обставини щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, то заперечення стосовно відсутності ознак, є необґрунтованими, крім цього, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівник поліції об 11 год 43 хв. назвав ознаки, які виявлені в ОСОБА_1 , зокрема: поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук.
У зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння, об 11 год 45 хв водію було запропоновано прослідувати з працівниками поліції до медичного закладу в м. Коростишів для проходження огляду, однак ОСОБА_1 категорично відмовився, пояснюючи це тим, що він поспішає до військової частини.
Об 11 год 46 хв поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; об 11 год 47 хв роз'яснив водію його права.
В матеріалах справи дійсно відсутні докази фактичного стану сп'яніння ОСОБА_1 , як вказує захисник, однак йому ставиться в провину не керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а саме відмова від огляду при наявності відповідних ознак, які ОСОБА_1 мав змогу спростувати, пройшовши огляд у визначеному порядку.
Тобто з доказів, досліджених судом першої інстанції, вбачається порушення ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом пункту 2.5 ПДР України та, відповідно, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Вовка Назарія Романовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.03.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяП. Миколайчук