Справа № 161/3496/26 Провадження №33/802/275/26 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д.
Доповідач: Денісов В. П.
04 травня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Овсієнка С.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2026 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 11.02.2026, о 20:40 в м. Луцьк, вул. Львівська, 152Г, керував транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не надав дорогу та вчинив зіткнення з транспортним засобом Audi А6, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що йому на зустріч рухався автомобіль Ауді, у якого був ввімкнений правий покажчик повороту, і який зміщуватись вправо, тому він думав що водій буде повертати праворуч, у зв'язку з чим він розпочав поворот ліворуч. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримували, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Приписами ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не заслуговують на увагу, так як повністю спростовуються матеріалами справи.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589204 від 12.02.2026, складеного щодо нього за порушення вимог п.10.4 ПДР (а.с.1), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовані напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, розташування автомобілів після зіткнення, перелік видимих пошкоджень автомобілів (а.с.3), відеозаписом з камер інтегрованої системи відеоспостереження «Безпечне місто Луцьк» (а.с.20), а також іншими матеріалами справи.
Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2. 3. «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
Відповідно до п.10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Також п.10.4 ПДР передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
Відповідно до п.2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своїм правом скористався, надав пояснення, заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі зазначення місце зіткнення транспортних засобів, не заявляв.
Згідно схеми дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху ОСОБА_1 , при цьому транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 рухався по своїй смузі руху (а.с.3).
Крім того, вказана обставина також стверджується відеозаписами, на яких зафіксовано момент ДТП (а.с.20).
Так, на підставі дослідженого відеозапису місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що т/з Renault Master рухався по вул. Львівській (в напрямку міста Луцька), мав намір повернути ліворуч, зайняв ліве крайнє положення, подав сигнал лівим світловим покажчиком повороту, давав дорогу іншому транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку і мав намір повернути ліворуч (на азс «UPG»). Водій т/з Audi А6 рухався по вул. Львівській в лівій смузі руху (в напрямку міста Горохів), подав сигнал правим світловим покажчиком повороту, виконуючи об'їзд перешкоди у виді іншого транспортного засобу, який зупинився перед ним і мав намір повернути ліворуч (на азс «UPG»), завершив об'їзд та фактично перестроївся в праву смугу руху та продовжував рухатися прямо. В цей час т/з Renault Master розпочав виконання маневру повороту ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху та, не давши дорогу зустрічному т/з Audi А6, допустив з ним зіткнення.
Вказані обставини свідчать про те, що в момент зіткнення транспортних засобів, водій ОСОБА_2 рухався у лівій смузі для руху, при цьому ОСОБА_1 здійснюючи поворот ліворуч, не надав переваги в русі водію ОСОБА_2 , внаслідок чого сталась ДТП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Наявні у справі докази: дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобілів після ДТП,), характер та локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів, відеозаписи, на яких зафіксовано момент ДТП, пояснення учасників ДТП, свідчать про те, що саме невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.10.4 ПДР перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із виникненням даної ДТП та її наслідками, а отже і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що дії ОСОБА_1 які полягали в порушенні ним вимог п.10.4 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року.
До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додані належно оформлені матеріали, передбачені розділом ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КупАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Враховуючи вищенаведене, доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого суду.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
II О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2026 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов