Справа № 716/421/26
01.05.2026 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
за участі секретаря судового засідання Бортніка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.03.2026 року до Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №38210-07/2023 від 29.07.2023 року, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 4000,00 грн на строк 360 днів до 22.07.2024 року, зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором з боку ОСОБА_1 призвело до виникнення заборгованості перед первинним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» в розмірі 17700,00 грн. 12.12.2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло прав нового кредитора за кредитним договором №38210-07/2023 від 29.07.2023 року на підставі договору відступлення прав вимоги №12122023, у зв'язку з чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 17700,00 грн.
Ухвалою судді від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи, відзив не подав.
За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін, при цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, судом встановлено, що 29.07.2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №38210-07/2023, відповідно до якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 4000,00 грн (п.1.1), а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, які нараховуються за процентною ставкою 2,50% в день протягом строку кредитування, та підлягають сплаті позичальником кожні 25 днів (а.с.14-15).
Відповідно до п.1.4.2. якщо клієнт 22.08.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту то отримає індивідуальну знижку в розмірі 50% на перший платіж відповідно до графіку.
Паспорт споживчого кредиту від 29.07.2023 передбачає основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту (а.с. 11 зворот - а.с.13).
Вказаний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора W8807 позичальника о 14:42 год. 29.07.2023 (а.с.15 зворот).
Той факт, що о 14:42 год. 29.07.2023 саме відповідачем ОСОБА_1 було підписано кредитний договір та паспорт споживчого кредиту із застосуванням одноразового ідентифікатора W8807, підтверджено копією довідки про ідентифікацію, де зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифіковано Товариством за номером телефону НОМЕР_1 та присвоєно одноразовий ідентифікатор W8807 (з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) (а.с.21).
Згідно п.1.6. кошти кредиту надаються клієнту у безготівковій формі у національній валюті шляхом їх перерахування на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_2 .
Про успішне перерахування 29.07.2023 грошових коштів на картку відповідача в розмірі 4000,00 грн свідчить довідка сервісу онлайн платежів iPay.ua від 30.06.2025 (а.с. 21 зворот).
Із отриманої судом запитуваної інформації, також вбачається факт перерахування позивачем коштів у сумі 4000,00 грн на рахунок відповідача № НОМЕР_3 (а.с.58).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Аналогічні за змістом положення закріплені у пунктах 1.1, 1.4, 1.4.1 Договору №38210-07/2023 від 29.07.2023, відповідно до яких у встановлений Договором строк, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах визначених Договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, саме такий договір приєднання і був укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Договір між сторонами укладено в електронній формі, підписаний електронним підписом із використанням, зокрема, відповідачем, одноразового ідентифікатора W8807.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору №38210-07/2023 від 29.07.2023, за яким ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн на його картковий рахунок, строком на 360 днів, що підтверджується належними доказами, зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в строк та на умовах визначених договором. Кредитний договір підписаний сторонами із використанням засобу електронного цифрового підпису, що відповідає вимогам ст.1055 ЦК України. До підписання кредитного договору відповідач був ознайомлений з його умовами, адже без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.
Відповідно до змісту ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.60 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №38210-07/2023 від 29.07.2023 (а.с.19-20), заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №38210-07/2023 від 29.07.2023 становить 17700,00 грн та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 13700,00 грн.
Контррозрахунку відповідач не надав.
12.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №12122023, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права грошової Вимоги до Боржників за кредитними договорами (а.с.22-28).
Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №12122023 від 12.12.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №38210-07/2023 від 29.07.2023 (а.с.27 зворот).
12.03.2026 за вих. №23187589 позивачем було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу про негайне погашення заборгованості в сумі 17700,00 грн. (а.с.29).
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Надані позивачем докази та відсутність доказів на спростування доводів позивача свідчать про те, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини від 29.07.2023 на підставі електронного кредитного договору №38210-07/2023, що неналежне виконання умов кредитного договору призвело до виникнення у ОСОБА_1 заборгованості перед товариством в розмірі 17700,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 13700,00 грн, а тому, позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про вирішення питання про судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Так, згідно частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 року №0107 (а.с.31 зворот); Акт №810 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 на суму 8000,00 грн (а.с.32); детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 (а.с.32 зворот).
На підтвердження витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн - платіжну інструкцію №14984 від 10.03.2026 (а.с.7).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 8000,00 грн, і вважає це співмірним обсягу наданих адвокатом послуг з урахуванням їх вартості, наведеної в детальному описі наданих послуг, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, ст.512, 514, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором №38210-07/2023 від 29.07.2023 року в розмірі 17700 (сімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79018, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, рахунок № НОМЕР_5 в АТ «Райффайзен Банк») понесені витрати на правову допомогу за договором №0107 від 01.07.2025 у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Вайновська О.Є.