04 травня 2026 року
Справа № 646/13912/24
Провадження № 2-п/646/18/2026
іменем України
04.05.2026 року Основ'янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,
представника заявника - Чуменко М.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові заяву Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» про перегляд заочного рішення Основ'янського районного суду міста Харкова від 24.11.2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий - дослідний інститут «Укренергомережпроект» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Заочним рішенням Основ'янського районного суду міста Харкова від 24.11.2025 року позов ОСОБА_1 до ДП «Державний проектно-вишукувальний та науковий - дослідний інститут «Укренергомережпроект» про поновлення на роботі задоволено, поновлено ОСОБА_1 на роботі в ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» на посаді начальника адміністративного-господарського відділу, з 14.09.2020 року. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі в ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» ОСОБА_1 на посаді начальника адміністративного-господарського відділу. Стягнуто з ДП «Державний проектно-вишукувальний та науковий - дослідний інститут «Укренергомережпроект» в дохід держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
01.12.2025 року ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» звернулось до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 24.11.2025 року, яка ухвалою суду від 02.12.2025 року залишена без руху.
Ухвалою суду від 25.12.2025 року заяву представника ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» про перегляд заочного рішення повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків, визначених в ухвалі суду від 02.12.2025 року.
25.12.2025 року ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» звернулось до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 24.11.2025 року, в обгрунтування якої зазначило, що 24.11.2025 року Основ'янським районним судом м. Харкова ухвалено заочне рішення яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
25.11.2025 року інститутом було отримано вищезазначене заочне рішення, яке надійшло в електронний кабінет.
На сьогоднішній день єдиним працівником та представником інституту є виконуючий обов'язки директора інституту Чуменко М.М., також Чуменко М.М. є виконуючим обов'язки директора державного підприємства «Харківській електромеханічний завод» (далі - ДП «ХЕМЗ» код ЄДРПОУ 05405575) на балансі якого обліковуються житлові гуртожитки, які знаходяться в аварійному стані та на момент розгляду цієї справи вимушений був знаходиться постійно у відряджені в місті Києві з метою погодження (отримання дозволів на передачу) з фондом Державного майна України та Міністерством економіки України, як можливе швидкою передаючою до комунальної власності територіальної громади міста Харкова гуртожитків, які обліковуються на балансі ДП «ХЕМЗ».
Більш того, також ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в міській багатопрофільній лікарні № 18 Харківської міської ради.
Вважає заочне рішення безпідставним, необґрунтованим, судом не досліджені всі обставини справи та не з'ясовані докази, що привело до незаконного рішення.
По - перше, наказу № 38/18 від 30.12.2018 року взагалі не існує, оскільки він сфальсифікований з підробленим підписом керівника. Всі попередні накази що прийняті та зареєстровані в журналі вже на серпень місяць мали трьох значні номери з літерою «к»-(кадри), а у позивача на кінець року номери двох значні та ще і з дроб'ю. Ще один наказ ОСОБА_1 сфальсифікував № 37/18 від 30.12.2018 року про збільшення собі заробітної плати.
По - друге, станом на 16.10.2018 року та 04.05.2020 року ОСОБА_1 як був на посаді начальник відділу адміністративно-господарського відділу, так і залишився. На посаді начальника технічного відділу був працівник ОСОБА_3 станом на 16.10.2018 року. Також хибні ствердження позивача стосовно того що в січні 2020 року був обраний головою первинної профспілкової організації ДПВ та НДІ «Укренергомережпроект».
В 2017 році профспілка закінчила своє існування, Колективний договір закінчив свою дію, всі працівники написали особисті заяви щодо виходу із членів профспілки, про що на останніх зборах прийнято відповідний наказ. Підтвердити даний факт може профспілка у Харківській області, тому що там Інститут знято з обліку. ОСОБА_1 ніколи не був членом первинної профспілки Інституту, не платив внески, не мав членського білета і протоколу про обрання головою.
01.08.2018 року ОСОБА_1 . Актом прийому - передачі було прийнято від попередника заступника начальника АГВ ОСОБА_4 всі основні засоби та матеріальні цінності Інституту, що було підтверджено залишками станом на 01.01.2018 року.
В 2019 році в.о. директора ОСОБА_5 проведено інвентаризацію за результатами якої було виявлено недостачу основних засобів, матеріальних цінностей понад 500 тис. грн. З цих підстав директор прийняв Наказ № 16/18 від 11.07.2019 року про проведення службової перевірки та відсторонення від виконання своїх обов'язків ОСОБА_1 в зв'язку з підозрою про неналежне виконання своїх обов'язків, перевищення повноважень та виявленого факту відсутності матеріальних цінностей в Інституті за результатами проведеної інвентаризації. Після ОСОБА_1 проник до бухгалтерії Інституту і знищів всі комп'ютери та сервер, на яких знаходилась вся інформація бухгалтерського обліку.
16.12.2019 року ОСОБА_1 підготував Акт інвентаризації об'єктів державної власності до списання автомобілів що знаходяться на балансі Інститут у кількості 10 штук, встановивши загальну суму 511880 грн. 11 коп., та Протокол засідання комісії по розпорядженню державним майном від 16.12.2019 року, не маючи на це ані жодних повноважень. І всі підписи підроблені, крім його.
Крім цього по АДРЕСА_1 розташований гараж площею 1100 кв. м., який мав 11 автомобілів і всі вони знаходились під арештом, про що винесена Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідна постанова (ЗВП№56007350) від 05.04.2018 року. Однак, ані обладнання, ані транспортних засобів та іншого майна що знаходилось на балансі Інституту у гаражі повністю відсутнє.
В подальшому попереднім керівництвом Інституту було прийнято рішення звільнити за ст. 40 ч. 2 КЗпПУ ОСОБА_1 - за недовіру.
ОСОБА_1 цей наказ в законному порядку та строки не оскаржив, а почав писати хибні, неправдиві, безпідставні та необґрунтовані скарги.
Наказ про звільнення ОСОБА_1 , т.в.о директора ОСОБА_6 зачитав в голос у присутності трудового колективу, про що було складено відповідний Акт та вивішено на дошці об'яв на першому поверсі Інституту при вході у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинив скандал та викликав з цього приводу поліцію, даний виклик зазначено у відповідному реєстрі. Стосовно трудової книжки, то вона знаходиться на руках у ОСОБА_1 за особистою заявою.
Крім цього, після звільнення, ОСОБА_1 користувався від імені Інституту недійсною довіреністю, в якій вказав що він має право знімати та реалізовувати транспортні засоби що знаходяться на балансі Інституту, що заперечує посадовій інструкції та Наказу № 7/18 від 01.04.2019 року, тим самим зловживав своїм повноваженням в корисних цілях.
ОСОБА_1 розвернув підприємницьку діяльність в Інституте, надавав нібито юридичну допомогу працівникам в наданні позовних заяв до Червонозаводського районного суду м. Харкова. При цьому підготував неправдиві довідки про нарахування заробітної плату працівників, якими збільшив розмір суми заборгованості позову в тричі. Всі ці працівники не стоять на обліку у податковій інспекції, а значить не мають право подавати вимоги до суду. Але ОСОБА_1 за грошову винагороду виконував незаконні дії, готував довідки про заробітну плату, позови, клопотання, заяви та інше. Відкрив розрахунковий рахунок в банку та отримував незаконні прибутки від працівників, обіцяв їм що всі рішення будуть вирішені на користь працівника в повному обсязі. За результатами розгляду суду та отримання грошей ОСОБА_1 всіх було попередив про виплату йому грошової винагороди у розмірі 30 відсотків від загальної суми позову.
З 01.01.2019 року по наступний час заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась в цілому по Інституту з тих підстав, що заблокованими залишаються всі рахунки у відповідних банках, у червні і місяці поточного року було змінено керівника Інституту, головний бухгалтер та бухгалтерська служба взагалі відсутні. Крім цього з 01.07.2019 року Інститут офіційно відноситься до категорії підприємств «неактивних», тобто господарсько-фінансова діяльність не здійснюється.
Більш того, на ОСОБА_1 відкрито декілька кримінальних справ - за бійку на робочому місці та нанесення тілесних пошкоджень працівникові Інституту, за завищення службових повноважень, за підробку документів. Всі ці справи відкриті в Єдиному реєстрі досудових розслідувань Про його характерні данні свідчить характеристика.
Просило скасувати заочне рішення Основ'янського районного суду м. Харкова від 24.11.2025 року, призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою суду від 30.12.2025 року прийнято заяву представника ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» про перегляд заочного рішення від 24.11.2025 року до провадження, призначено судове засідання.
Представник заявника в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення заперечував, просив відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З вищевикладеного вбачається, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Тобто, одночасно із з'ясуванням причин неявки відповідача, останній повинен вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Представник заявника (відповідача) посилається на те, що позивачем не доведено, що наказ про його звільнення був винесений незаконно та необгрунтовано.
Частиною 7 ст. 285 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Щодо викладеного суд зазначає, що представником заявника не надано жодного конкретного доказу на аргументи, які мали б значення для іншого вирішення справи, а саме, щодо законності та обґрунтованості наказу № 17-к від 14.09.2020 року про припинення трудового договору.
Таким чином, для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких доказів в спростування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано, а доводи, на обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з винесеним рішенням по суті.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 44, 260, 287, 288 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект» про перегляд заочного рішення Основ'янського районного суду міста Харкова від 24.11.2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий - дослідний інститут «Укренергомережпроект» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30 (тридцяти) денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя