Справа № 520/9685/22
Провадження № 1-кс/646/907/2026
04 травня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 у справі № 520/9685/22 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12021220000001801 від 30.11.2021 року,
30 квітня 2026 року до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді, в якій він просить відвести слідчого суддю Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12021220000001801 від 30.11.2021 року.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 зазначив, що у провадженні слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 перебуває на розгляді скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12021220000001801 від 30.11.2021 року. Заявник зазначає, що обставинами, які викликають сумнів в неупередженості слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 є нездійснення автоматизовного розподілу скарги, а передача її раніше визначеному складу суду, нерозгляд слідчим суддею ОСОБА_4 клопотання в порядку ст.539 КПК України у справі №646/3920/23, відмова у відкритті провадження у провадженні №1-о/646/7/2025 та не перевірка повноважень осіб, які давали відповіді у кримінальному провадженні № 12021220000001801 під час розгляду провадження №1-кс/646/1422/2024. Заявлений відвід заявник підтримав та просив задовольнити.
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надала заяву, в якій просила розглянути заяву про відвід без її участі.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 80 КПК України відвід може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлений відвід слідчому судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: (1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; (2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; (3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; (5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Розподіл судових справ здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого Наказом Державної судової адміністрації України від 29 листопада 2024 року № 529, затвердженого рішенням Ради Суддів № 39 від 11.11.2024 року (далі - Положення).
Відповідно до п. 1.3.1 Положення - Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (далі - автоматизована система), яка забезпечує, серед іншого, реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
Пунктом 2.3.36 Положення передбачено, що визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3. цього Положення.
Відповідно до п. 2.3.39.1 Положення - передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів.
Відповідно до Протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 28.07.2023 року у кримінальному провадженні № 12021220000001801 від 30.11.2021 р. визначено слідчого суддю Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_5 .
Однак, відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2026 р. справа №520/9685/22 (номер провадження 1-кс/646/877/2026, кримінальне провадження № 12021220000001801 від 30.11.2021 р.) передано на розгляд судді ОСОБА_4 .
У п. 104 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11), зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно виправданими (Рішення ЄСПЛ Kyprianou проти Кіпру [GC], № 73797/01, п. 118; Феррантеллі та Сантангело проти Італії, рішення від 07.08.1996, п. 58 та Wettstein v. Switzerland, № 33958/96, п. 44).
Отже, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлено на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості. Разом із тим, сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30 і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Вивчивши заяву про відвід, за результатами судового розгляду суд доходить висновку, що заявником ОСОБА_3 наведено переконливі обставини, що при передачі судової справи раніше визначеному складу суду - 24.04.2026 р. не було дотримано усіх вимог ст. 35 КПК України
Однак, посилання заявника на те, що суддею не розглянуто клопотання в іншому судовому провадженні (1-кс/646/1422/2024) та відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_3 не може свідчити про те, що у слідчого судді ОСОБА_4 могла сформуватися упереджена думка щодо обставин справи. Само по собі ухвалення слідчим суддею певних процесуальних рішень не може свідчити про упередженість судді. Суд також звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, за загальним правилом не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, під час судового розгляду заяви про відвід знайшли своє підтвердження обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, що унеможливлює участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді справи №520/9685/22 (кримінальне провадження № 12021220000001801 від 30.11.2021 р.).
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду справи №520/9685/22 (номер провадження 1-кс/646/877/2026, кримінальне провадження № 12021220000001801 від 30.11.2021 р.).
Керуючись ст. 75, 76, 80, 81,82 КПК України, суд
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 у справі № 520/9685/22 (номер провадження 1-кс/646/877/2026) за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12021220000001801 від 30.11.2021 року - задовольнити.
Відвести слідчу суддю Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 від здійснення розгляду справи № 520/9685/22 (номер провадження 1-кс/646/877/2026) за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні № 12021220000001801 від 30.11.2021 року
Матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення слідчого судді у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1