04 травня 2026 року
м. Київ
справа №320/62796/25
адміністративне провадження №К/990/16414/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Жука А.В., Смоковича М.І.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року
у справі № 320/62796/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Інформаційні судові системи", в якому просила:
- визнати неправомірними дії Державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо відбору кандидата на призначення арбітражного керуючого в Господарському суді Дніпропетровської області у справі № 904/1412/20, протокол від 21.08.2025 про призначення арбітражного керуючого Шершня Юрія Сергійовича та скасувати відбір на призначення арбітражного керуючого у зазначеній справі про банкрутство;
- зобов'язати Державне підприємство "Інформаційні судові системи" здійснити повторне автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі № 904/1412/20 Господарського суду Дніпропетровської з дотриманням принципів черговості, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із ухвалою першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.
Згідно положень частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При цьому, підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 209 грн 00 коп.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2567,20 грн.
Однак скаржницею заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Пунктами 1, 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а також, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення сплати судового збору. Крім того, законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Так на підтвердження зазначеного позивачка подала підтверджуючи документи, серед яких відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. Формування відповідної довідки було здійснено 06 лютого 2026 року, дохід останньої закінчується у липні 2025 року, відповідно до цього незрозуміло чи позивачка не отримувала дохід за інше півріччя чи ще не було сформовано доходи за останні квартали звітного періоду. У зв'язку з чим необхідним є формуванням відомості на тепер за попередній календарний рік. Разом з тим, враховуючи доходи позивачки з наявної відомості, Суд дійшов висновку, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки - фізичної особи за попередній календарний рік.
Також скаржниця не додала документів, які би доводили, що оскарження неправомірних дій Державного підприємства "Інформаційні судові системи" є спором, який стосується певних соціальних, або / та трудових, або / чи тільки сімейних, житлових прав, або вони (дії) спричинилися (перебували в причинному зв'язку) саме до заподіяння шкоди здоров'ю скаржниці.
Отже, Суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Однак, проаналізувавши зміст касаційної скарги, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній не зазначено у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заявниця касаційної скарги не обґрунтовує у чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при прийняті рішень, із посиланням на відповідні норми права, які було застосовано невірно.
Так, скаржниця повинна чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржниці, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржниця повинна зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на її думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України);
- обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору разом із доказами щодо можливості такого звільнення або документу про сплату судового збору в розмірі 2567 грн 20 коп.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України Суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 320/62796/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк скаржнику для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді А. В. Жук
М. І. Смокович