04 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/29778/25
адміністративне провадження № К/990/16595/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Желєзного І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/29778/25
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 12.червня 2016 року по 28 лютого 2018 року, без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 вересня 2025 року, без врахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року, із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та щомісячної суми - різниці індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 12 червня 2016 року по 28 лютого 2018, із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2023 року та з 01 січня 2024 року по 09 вересня 2025 року, із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року та щомісячну суму - різницю індексації грошового забезпечення в розмірі 2827,98 грн, у відповідності абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагорд та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На дане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; докази сплати судового збору.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надіслана в електронний кабінет відповідача та доставлена 16 березня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №160/29778/25 повернуто апелянту з тих підстав, що станом на 30 березня 2026 недоліки не усунуті.
До Верховного Суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року в частині безпідставної та необґрунтованої відмови у відстроченні сплати судового збору та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року щодо повернення апеляційної скарги, а справу - направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, відповідачем оскаржується також ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Третім апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 16 березня 2026 розглянуто клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк 10 днів усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; докази сплати судового збору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано скаржником, станом на 30 березня 2026 року вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем не надано.
У зв'язку з не виконанням вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Водночас, скаржником не наведено жодних доводів, стосовно неможливості, в строк наданий судом, звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків чи з будь-яким іншим клопотанням, а з тексту оскаржуваної ухвали також зазначеного не вбачається.
Отже, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги шляхом, визначеним ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
Крім того, право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, в тому числі і в частині сплати судового збору.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України; правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених ним обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню; суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/29778/25 .
2. Надіслати копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
І.В. Желєзний
Судді Верховного Суду