04 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/18673/25
адміністративне провадження № К/990/16411/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Жука А.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року
у справі № 420/18673/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, з 01 квітня 2022 по 31 грудня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, з 01 січня 2023 по 12 січня 2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 з 01січня 2023 року по 12 січня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , діяльність якої припинена і правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 , щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, з 13 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 з 13 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, з 01 квітня 2022 по 31 грудня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, з 01 січня 2023 по 12 січня 2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 з 01січня 2023 року по 12 січня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , діяльність якої припинена і правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 , щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, з 13 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 з 13 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 р. у справі №420/18673/25 - повернуто апелянту.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 березня 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
16 лютого 2026 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява апелянта про продовження строку виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року, обґрунтоване необхідністю додаткового часу для оплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
05.03.2026 року на адресу суду апеляційної інстанції повторно надійшла заява апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване необхідністю додаткового часу для оплати судового збору.
Розглянувши подану апелянтом заяву, колегія суддів зазначила, що скаржник не надав достатньо доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тобто відсутні докази того, що протягом нового строку судовий збір буде сплачено.
Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів зазначеного апелянтом до суду надано не було.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Частиною 2 ст. 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів прийшла до висновку, що у задоволенні поданої скаржником заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити, апеляційну скаргу - повернути скаржнику.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 р. у справі №420/18673/25. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 р. у справі №420/18673/25 - повернуто апелянту.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції задля забезпечення учаснику справи доступу до правосуддя повинен був урахувати особливий статус апелянта та специфіку завдань, які наявні перед особовим складом Військової частини НОМЕР_1 , зокрема залучення до заходів, направлених на забезпечення оборони держави. Однак, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не урахував означених вище обставин, залишив поза увагою надані відповідачем докази (заявку на бюджетні асигнування), що призвело до передчасного висновку про неусунення скаржником недоліків апеляційної скарги та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 420/18673/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді А. В. Жук
М. І. Смокович