04 травня 2026 року
м. Київ
справа № 120/14312/24
провадження № К/990/16554/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №120/14312/24
за позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) у цій справі повернуто позивачеві.
Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 залишено без руху, запропонувавши особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду, виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору; ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивач вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Позивач втретє звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Позивач вчетверте звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Позивач вп'яте звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Позивач вшосте звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Позивач всьоме звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Досліджуючи матеріали справи та подану апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції встановлено, що вони подані особисто від імені позивача ОСОБА_1 , а не через представника Аврамича А.С.; при цьому, підписані вони особою, підпис якої, не відповідає підпису Кравчуку Миколі Миколайовичу, відповідно до матеріалів справи, а саме довіреності.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга від імені позивача підписана не Кравчуком М.М., а тому підлягає поверненню.
Окрім інших, 27 лютого 2026 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, в якій позивач просив скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 у цій справі, а її матеріали скерувати до апеляційного суду для продовження питання про відкриття провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2026 касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №120/14312/24 повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, у зв'язку із тим, що у касаційній скарзі не викладено передбачених абзацом другим пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку.
Верховний Судом було установлено, що автор касаційної скарги чітко не зазначав у чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідні норми матеріального / процесуального права.
13 квітня 2026 року до Верховного Суду від позивача надійшла повторна касаційна скарга, перевіривши матеріали якої, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС України).
Верховний Суд звертає увагу, що положеннями процесуального закону чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідно до частин першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не належить застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4); у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4).
Отже, касаційна скарга повинна містити покликання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Автор касаційної скарги повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Під час оскарження судових рішень, визначених частиною третьою статті 328 КАС України (зокрема, ухвали про повернення апеляційної скарги), скаржнику достатньо вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), із посиланням на відповідну норму процесуального закону.
У цій касаційній скарзі повторно не викладено передбачених абзацом другим пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. Автор касаційної скарги чітко не зазначає у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідні норми матеріального / процесуального права.
Доводи касаційної скарги повторно зводяться до незгоди скаржника із оскаржуваним судовим рішенням, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Касаційна скарга є повністю ідентичною по змісту із раніше поданою касаційною скаргою, яку було повернуто ухвалою Суду від 19.03.2026.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №120/14312/24 - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду