04 травня 2026 року
м. Київ
справа №360/1820/22
адміністративне провадження № К/990/16479/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №360/1820/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді,
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області № 323 о/с від 29 серпня 2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , підполковника поліції, з посади заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області та призначення інспектором взводу № 2 роти № 4 БПСПОП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року у загальній сумі 168 816, 64 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13 вересня 2024 року Луганським окружним адміністративним видано виконавчий лист у справі.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року заяву Головного управління Національної поліції в Луганській області про виправлення описки задоволено.
Виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року шляхом зазначення вірної кількості днів вимушеного прогулу позивача, а саме « 159 днів», замість вказаних « 256 днів».
Постановою Верховного Суду від 31 липня 2025 року ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 360/1820/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року заяву Головного управління Національної поліції в Луганській області про виправлення арифметичних помилок (описок) задоволено частково.
Виправлено арифметичні помилки в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року.
В мотивувальній частині абзаци:
«Кількість календарних днів у період з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року становить 256 днів.
Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 168 816,64 грн (256 днів*659,44 грн), яке має бути стягнуто з відповідача з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів»
виправлено на:
«Кількість календарних днів у період з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року становить 159 днів.
Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 104850,96 грн (159 днів*659,44 грн), яке має бути стягнуто з відповідача з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів»;
В абзаці сьомому резолютивної частини «у загальній сумі 168 816 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 64 копійки» виправлено на «у загальній сумі 104 850,96 (сто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 96 копійок».
В задоволенні решти вимог заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про виправлення арифметичних помилок (описок) відмовлено.
19 листопада 2025 року ГУ НП в Луганській області звернулося до суду першої інстанції із заявою про визнання виконавчого документа у справі № 360/1820/22 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 360/1820/22 відмовлено.
13 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №360/1820/22. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти рішення щодо виправлення помилки у виконавчому листі від 13 вересня 2024 року №360/1820/22, який міститься у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, в частині визначення суми, яка підлягає стягненню з ГУНП в Луганській області, а саме у розмірі 104 850,96 (сто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 96 копійок; відповідно до частини четвертої статті 374 КАС України стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУНП в Луганській області безпідставно отримані кошти у загальному розмірі 63 965,68 грн (шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять грн 68 коп).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 квітня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Губська О.А.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мацедонська В.Е., Жук А.В.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Такими ухвалами в силу пунктів 3, 4, 5, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України є ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Водночас оскаржена ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а також постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами перегляду такої ухвали, не входить до переліку тих судових рішень, які відповідно до процесуального закону можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками перегляду вказаної ухвали.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №360/1820/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
А.В. Жук