Справа № 534/518/25
Провадження № 2/645/179/26
27 квітня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Синиченко Д.В., відповідач ОСОБА_1 (не з'явилась), представник відповідача ОСОБА_2 (не з'явилась),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103921174 від 09.09.2021 у розмірі 37265,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 09.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №103921174. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн., строком кредитування з пільговим періодом на 30 днів та поточного періоду на 60 днів, зі сплатою відсотків 15,00 грн. за ставкою у пільговий період 0,01%, протягом поточного періоду 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір № 17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103921174. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердікт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердікт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103921174. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №103921174. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором вказану у позові, а також судові витрати.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 25.06.2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято в провадження судді Немишлянського районного суду міста Харкова Ульяніч І.В., справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
09.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «Коллект центр» з проханням відмовити у її задоволенні. В обгрунтування Відзову представник зазначає, що позивач не довів належного укладення кредитного договору №103921174 від 09.09.2021 року та погодження його істотних умов, зокрема щодо розміру процентів, штрафних санкцій і строків. Посилання позивача на підписання відповідачем договору електронним підписом не підтверджені належними доказами, що унеможливлює встановлення факту ознайомлення відповідача з умовами договору. Також відсутні належні докази фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки надані документи не підтверджують здійснення банківського переказу саме на користь відповідача. Позивач не довів правомірність переходу права вимоги: відсутні докази передачі права вимоги від первісного кредитора до наступних кредиторів, а також докази належного повідомлення відповідача про таке відступлення. Розрахунок заборгованості є необґрунтованим: не містить детального механізму нарахувань, не підтверджений первинними бухгалтерськими документами та не дає можливості перевірити правильність визначених сум. Крім того, нарахування відсотків після закінчення строку кредитування є безпідставним. Вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не підтверджені належними доказами їх фактичного понесення та є неспівмірними зі складністю справи. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами ані факту існування заборгованості, ані її розміру, ані правових підстав для її стягнення, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також, просить суд застосувати строк позовної давності.
15.07.2025 року на адресу суду від представника позивача Ткаченко М.М. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник зазначає, що між сторонами 09.09.2021 укладено електронний кредитний договір № 103921174 на суму 5000 грн. Він був підписаний через одноразовий SMS-код, що є законним електронним підписом і прирівнюється до письмової форми договору. Позичальник добровільно погодився з умовами договору та підтвердив їх через особистий кабінет. Кредитні кошти були фактично перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджено документально. Надалі право вимоги за договором кілька разів передавалося (спочатку до «Вердикт Капітал», потім до «Коллект Центр»), що є законним і не потребує згоди боржника. Навіть якщо боржника не повідомили, це не звільняє його від обов'язку повернути борг. Відповідач не виконала зобов'язання у строк, тому на суму боргу нараховані проценти як за користування кредитом, так і за прострочення відповідно до умов договору. У зв'язку з наведеним просить суд повністю задовольнити позов і стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати. Також, зазначає, що перебіг строку позовної давності за Кредитним договором станом на дату подачі позовної заяви, тобто станом на 01.03.2025 року не настав, позовна заява подана в межах строку позовної давності.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 23.07.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування у ТОВ «Мілоан» інформацію.
12.08.2025 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 23.07.2025 року надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 24.12.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «Універсал Банк» інформацію.
22.01.2026 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 24.12.2025 року надійшли витребувані судом документи.
Представник позивача Синиченко Д.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 09.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103921174. Відповідно до п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн.
Згідно п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 09.09.2021 року (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 09.10.2021 року.
Відповідно до п. 1.5.2. Договорупроценти за користування кредитом: 15.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договорустандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.3.1 Договорупродовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п. 2.3.1.2 Договору)
Відповідно до п.4.2 Договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору кредиту це договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2. Договору кредиту розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Кредитодавцем.
Відповідно до п. 6.3. Договору кредиту приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 6.4. Договору кредиту укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до п.7.2 Договору кредиту усі зміни та доповнення до цього Договору вчиняються у будь-які формі не забороненій законодавством (у т.ч. у формі відмінній від договору, якщо це не заборонено законодавством) та набувають чинності за умови, що згода Позичальника виражена у відповідний спосіб (за допомогою застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або виконання дій, що вимагає Товариство, зокрема згідно розділу 5, 6 Правил) та/або у зв'язку з настанням відкладальної(их) обставин(и), окрім змін до Правил, до яких приєднується Позичальник у випадку внесення будь-яких змін у цей Договір, що потребують його згоди або підпису з використанням одноразового ідентифікатора або у зв'язку з настанням відкладальної(их) обставин(и), тощо. Крім того, окрема згода Позичальника не вимагається на внесення змін/оновлення Графіку платежів, що здійснюється Кредитодавцем самостійно з метою актуалізації відомостей про заборгованість Позичальника та/або Термін повернення кредиту та процентів у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) та/або частковим погашенням заборгованості, згідно розділу 6 Правил та цього Договору, а також у випадках обумовлених п.3.2.7 Договору.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору споживчого кредиту шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором R41530 на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 5000 грн.
Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
На підтвердження набуття права вимоги позивачем надані Договір факторингу № 17/12-2021-62 від 17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» та Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр»».
17.12.2021 року на підставі Договору факторингу № 17/12-2021-62, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 103921174 від 09.09.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 103921174 від 09.09.2021 р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 5.2 договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.
Перехід прав вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом прийому-передачі Реєстру Боржників, передбачених умовами Договору факторингу № 17/12-2021-62 від 17.12.2021 року та Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року.
Факт видачі кредитних коштів підтверджено платіжним дорученням № 32215003 від 09.09.2021 про перерахунок позичальнику 5000,00 грн. на рахунок відповідача на номер картки НОМЕР_1 та повідомленням АТ «Універсал Банк» від 22.01.2026 р., про те, що 09.09.2021 року на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , було зараховано кошти в сумі 5000 грн..
Судом встановлено, що договір кредиту укладений в електронній формі шляхом підписання електронним підписом, тому до нього застосовуються особливості укладання кредитних договорів в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно розрахунку, що наданий позивачем, заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.02.2025 року становить 37265,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5 000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 32265,00 грн..
При цьому згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор), з яким ОСОБА_1 укладала кредитний договір заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5 000 грн; заборгованість за відсотками 15015 грн., на дату закінчення кредитного договору, з урахування 60 днів пролангації, згідно п. 2.3.1.2 договору (30+60 днів).
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як убачається із договору про споживчий кредит № 103921174 від 09.09.2021 року ОСОБА_1 підписала зазначений договір одноразовим ідентифікатором R41530 09.09.2021, ідентіфікатор було відправлено на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 .
Матеріали справи свідчать про те, що згідно платіжного доручення кошти було перераховано ОСОБА_1 в сумі 5000,00 грн. 09.09.2021 року, що також підтверджено випискою по рахунку відповідача, наданою Універсал банком.
Таким чином, позивачем доведено факт перерахування відповідачеві кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн.
Доказів, які б свідчили про виконання умов договору або внесення коштів на його погашення, відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладена правова позиція, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частини 2 статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України.
Відтак, ТОВ «Коллект центр» має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами за 30 днів (строк дії договору) в розмірі 15 гривень (п.1.5.2 Договору) та додаткові 60 днів прологації договору відповідно до п. 2.3.1.2 Договору кредиту у розмірі стандартної ставки 5.00% за кожен день пролонгації протягом 60 днів, у розмірі 15000,00 грн. (5000грн.х5%:100%х60днів), загальний період з 09.09.2021 по 08.12.2021, загальний розмір відсотків 15015 грн.
З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000 грн. та відсотками у розмірі 15015,00 грн.. Розрахунок заборгованості в зазначеному розмірі був проведений первісним кредитором, що підтверджується довідкою про заборгованість ТОВ "Мілоан" .
Щодо тверджень представника відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 257, ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення "Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п.12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.
Крім того, згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (який діяв до 04.09.2025 року) - у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Тобто, враховуючи зазначені норми Закону, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд при визначенні суми відшкодування витрат повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд, дослідивши надані, в підтвердження отриманої професійної правничої допомоги, докази, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг (який складається в основному із підготовки, складання та подання позовної заяви), складність справи, враховує те, що справа про стягнення заборгованості є малозначною справою, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, доходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача до 3 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено майнові вимоги на загальну суму 37265,00 грн. Судом задоволені позовні вимоги частково на загальну суму 20015,00 грн..
Згідно ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки вимоги позивача задоволено частково, пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню 1301 грн. 07 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви (2422,40 х 20015,00: 37265,00) обраховані пропорційно задоволенню позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265, ЦПК України, суд,-
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним Договором № 103921174 від 09.09.2021 року у розмірі 20015 (двадцять тисяч п'ятнадцять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень та процентів у розмірі 15015,00 гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1301,07 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо позивача: ТОВ «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, ел.пошта: info@collect-center.com.ua, тел. +38(044)374-01-51;
Представник позивача: Синиченко Дар'я Валеріївна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ,ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_5 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Представник відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_8 .
Повний текст судового рішення складено 01.05.2026 року.
Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч