Справа № 953/16341/21
н/п 2-п/953/83/26
"04" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Мисниченко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.12.2022 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення,-
У провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходилась цивільна справа за зазначеним позовом.
01.12.2022 Київський районний суд м. Харкова ухвалив заочне рішення по справі №953/16341/21, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» задоволено. стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 03361715) суму заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 28578 гривень 85 коп.(двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн. 85 коп.), з них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 лютого 2018 року по 30 червня 2021 року - у розмірі 16106 грн. 93 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2018 року по 30 червня 2021 року - у розмірі 8858 грн. 41 коп., інфляційні витрати - 2642 грн. 79 коп., 3 % річних від простроченої суми - 970 грн. 72 коп..
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: не відомий, АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 03361715) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. в рівних частках по 756 грн.66 коп. з кожного. На підставі вище вказаного рішення видано виконавчі листи.
26 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, якою просить: поновити пропущений з поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати зазначене заочне рішення суду від 01.12.2022 року по справі №953/16341/21. Відповідач посилалася на те, що їй не було відомо про розгляд зазначеної справи, судової повістки про виклик до суду відповідач не отримувала, про ухвалене рішення дізналася лише 19 березня 2026 року через повідомлення у застосунку ПриватБанку, після чого невідкладно звернулася до органу державної виконавчої служби, де, відповідно до інформації, отриманої від виконавця в телефонному режимі, їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, що набрало законної сили 06.01.2023, та накладення арешту на її рахунки. Вказала, що була позбавлена можливості приймати участь у судовому розгляді та захищати свої права, не отримувала копій процесуальних рішень по справі, оскільки з 05 березня 2022 року вимушено виїхала з України та постійно проживає за межами України у Французькій Республіці у зв'язку з воєнним станом, що унеможливило своєчасне отримання судової кореспонденції. Також, вказала, що відповідач ОСОБА_2 не проживала за адресою нарахування заборгованості з 05.03.2022 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись про час та місце слухання справи належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належних чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом під час розгляду справи встановлено, що 01.12.2022 року була розглянута цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.
По даній справі постановлено заочне рішення 01.12.2022 року за відсутності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі доказів, наданих позивачем. Копія заочного рішення направлена відповідачам.
Заява про перегляд заочного рішення подана до суду 26.03.2026.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі №953/16341/21 відкрито ухвалою суду від 26.08.2021 року і в той же день відповідачам направлено копію позову з додатками та судова повістка за адресою, зазначеною в позові, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься поштова кореспонденція з відміткою «повернено за закінченням терміну зберігання».
За даними, які є в наявності в матеріалах справи відповідач повідомлялася про час та місце розгляду справи за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, сторона відповідача у заяві про перегляд заочного рішення не спростовує факту реєстрації відповідачів за адресою на момент розгляду справи та нарахування заборгованості, на яку направлялась поштова кореспонденція та заочне рішення суду.
Згідно ст. 44 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі N 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження N 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі N 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі N 24/260-23/52-б).
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Лише з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Судом вбачається,що стороною відповідача не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки у заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення.
Згідно ч.1ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позов з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто заочне рішення підлягає скасуванню за обов'язкової наявності двох умов разом.
Отже, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.
Відповідно п. 1 ч. 3ст.287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 284, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Поновити відповідачеві ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2022.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.12.2022 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення- відмовити.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, поданням до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів, починаючи з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя -