Справа № 953/3687/26
н/п 2/953/2853/26
"04" травня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
26 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 07 червня 2012 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 216, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2026 року визначено головуючого суддю Юрлагіну Т.В.
03 квітня 2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заявив клопотання про надання сторонам строку на примирення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що примирення між сторонами неможливе.
Суд, заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного висновку.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд зазначає, що наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому, надання строку на примирення є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Підставою для надання строку для примирення являється бажання сторін зберегти сім'ю.
У п. 10 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
З огляду на конкретні обставини справи, ініціативу сторони відповідача у наданні строку на примирення, з урахуванням інтересів позивача та відповідача у їх сукупності, з метою уникнення формалізму при вирішенні позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність у подружжя неповнолітньої дитини, суд вважає необхідним в даному випадку вжити заходів щодо примирення подружжя.
При наданні сторонам строку для примирення, слід роз'яснити сторонам, що примирення передбачає активні дії, спрямовані на врегулювання спору, відновлення сімейних стосунків та залагодження конфліктних ситуацій, тощо.
Згідно вимог ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
На думку суду, в даному випадку достатнім строком, впродовж якого сторони, зважаючи на обставини, викладені в позовній заяві, можуть остаточно визначитися щодо можливості збереження шлюбу, є один місяць. Зазначений строк на думку суду буде достатнім для здійснення позитивних кроків з боку сторін та виявлення свого дійсного ставлення один до одного.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку на примирення.
Вивчивши матеріали справи, суд бере до уваги, що кожна сторона має право здійснювати захист своїх прав та інтересів на власний розсуд, а тому вважає необхідним задовольнити подане клопотання та надати сторонам строк для примирення 1 місяць, а саме до 04.06.2026.
Керуючись: ч. 7 ст. 240, п. 4 ч. 1 ст. 251, ст.ст. 258 - 260 ЦПК України суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про надання строку на примирення - задовольнити.
Надати сторонам у справі про розірвання шлюбу строк для примирення тривалістю 1 (один) місяць.
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення строку на примирення - до 04 червня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна