Справа № 212/1642/26
2/212/2880/26
04 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
09 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 333458423, згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 3000,00 грн. на умовах, платності строковості та поворотності. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв'язку з чим загальна сума становить 11 500,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (далі - ТОВ «Таліон плюс») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за Кредитним договором № 333458423 від 16 червня 2021 року до відповідача ОСОБА_1
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн фінанс») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2), за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги за Кредитним договором № 333458423 від 16 червня 2021 року до відповідача ОСОБА_1
10.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3), за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги за Кредитним договором № 333458423 від 16 червня 2021 року до відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач всупереч умовам кредитного договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 33 853,70 грн, яка складається з: 10 099,80 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 753,90 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
У зв'язку із вищевикладеним, ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором у розмірі 33 853,70 грн, витрати на правову допомогу в розмірі7000,00 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
24 березня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково в розмірі 20 199,60 грн. Вказує, що сукупна сума відсотків, неустойки та інших платежів за такими договорами не може перевищувати подвійну суму, одержану споживачем. Оскільки тіло кредиту становить 10 099,80 грн., максимальна сума всіх нарахувань (відсотків) не може перевищувати 10 099,80 грн. Зазначає, що за п. 6-1 Прикінцевих положень ЦК України, з 24.02.2022 споживач звільняється від відповідальності за прострочення та розрахунок позивача охоплює період 2022-2025 років, що свідчить про ігнорування мораторію на нарахування надмірних відсотків та штрафів під час війни. Посилається на те, що позивач вимагає 7 000,00 грн. за правову допомогу та враховуючи, що позовна заява є типовим шаблоном, а сума основного боргу становить лише 10 000 грн., такі витрати є неспівмірними зі складністю справи та просить суд відмовити у їх стягненні або зменшити до 500 грн.
26 березня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив у якому вказує на те, що виходячи з умов Кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі. Відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.
26 березня 2026 року відповідачем подано заперечення в яких зазначено, що за наданим позивачем розрахунком ТОВ «Таліон плюс», останнє нарахування відсотків та фіксація боргу відбулися 27.10.2021. Строк виконання зобов'язання за договором № 333458423 сплив ще у червні-липні 2021 року. Отже, трирічний строк позовної давності закінчився у жовтні 2024 року. Позивач звернувся до суду лише у 2026 році. На підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності та повністю відмовити у позові. Вказує, що його не було повідомлено про продаж боргу компаніям «Таліон Плюс», «Онлайн Фінанс» чи «Ейс», а також докази його повідомлення про відступлення права вимоги відсутні в матеріалах справи, що свідчить на відсутність обов'язку виконувати зобов'язання новому кредитору. Решта доводів заперечень є аналогічними відзиву.
30 березня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив у якому вказує на те, що позивач не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця. Зазначає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупинявся на строк дії такого стану та вказане положення діяло до 04.09.2025. Оскільки законодавець зупинив перебіг строків позовної давності, позивач дотримався таких строків звернення до суду. В решті доводи відповіді відзив є аналогічними відповіді на відзив поданого 26 березня 2026 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, заяв або клопотань про відкладення судового розгляду до суд не подавала.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступне.
16 червня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 333458423 (далі - Кредитний договір) за умовами якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 11500 грн 00 коп.
Пункт 1.3. Кредитного договору передбачає, що Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 3000 грн 00 коп. одразу після укладення Договору.
Пунктом 1.5. Кредитного договору визначено, що загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору.
За положеннями п. 1.7. Кредитного договору кредитна лінія надається строком на 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Пунктом 1.9. Кредитного договору визначено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.
1.9.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
За пунктом 4.3. Кредитного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов'язку щодо надання відповідачці грошових коштів у розмірі 11 500,00 грн. підтверджується Історією по картковому рахунку з 16.06.2021 по 29.07.2021 наданою АТ «Райффайзен Банк», яку витребувано судом за клопотанням позивача.
Таким чином, позивачем доведений факт укладення Кредитного договору на умовах, визначених у ньому, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) укласти такий договір у мережі Інтернет в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. При цьому прийняття відповідачкою пропозиції укласти зазначений договір здійснено шляхом заповнення нею заявки (форми) про на отримання грошових коштів) та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Договору кредитної лінії № 333458423 від 16.06.2021.
За таких обставин, укладений між сторонами кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення та є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цим договором.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало, а відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 11 500,00 грн на свій картковий рахунок.
З Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що позичальником ОСОБА_1 було отримано від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» наступні фінансові транші: 16.06.2021 - 3 000,00 грн., 27.06.2021 - 2000,00 грн., 16.07.2021 - 2000,00 грн., 17.07.2021 - 1000,00 грн., 18.07.2021 - 500,00 грн., 19.07.2021 - 1000,00 грн., 21.07.2021 - 500,00 грн., 23.07.2021 - 500,00 грн., 24.07.2021 - 1000,00 грн. В свою чергу на виконання умов Кредитного договору ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 30.06.2021 - 2197,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитом становить 33853,70 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 500,00 грн., заборгованість за відсотками - 23 753,90 грн. Нарахування процентів здійснено в межах передбаченого умовами договору 90 денного строку кредитування, а також згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України та до початку періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
28.11.2018 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та Додаткові угоди до нього, за умовами якого ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за Кредитним договором № 333458423 від 16 червня 2021 року до відповідача ОСОБА_1
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги за Кредитним договором № 333458423 від 16 червня 2021 року до відповідача ОСОБА_1
10.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги за Кредитним договором № 333458423 від 16 червня 2021 року до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Позивачем надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження тієї обставини, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому відбулось відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК» Онлайн фінанс», а останній передав право грошової вимоги позивачеві, а відтак позивач як черговий правонаступник кредитора набув право вимоги за кредитним договором № 333458423 від 16.06.2021.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання відповідно до Кредитного договору № 333458423 від 16.06.2021, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до нарахованої позивачем заборгованості, а тому суд зазначає наступне.
Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, строк позовної давності за вимогами, які виникли після 02 квітня 2020 року, продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 16.06.2021, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду 09.02.2026, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення до суду за пред'явленими позовними вимогами не сплинув.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до статті 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.
Суд зазначає, що якщо боржник ОСОБА_1 не сплачувала заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останньої утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку виконання кредитного зобов'язання.
Щодо доводів відповідача з неправомірності обрахування розміру процентної ставки суд зазначає наступне.
Так, положення частини третьої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції яка діяла на час виникнення кредитних правовідносин) визначала, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Суд зазначає, що позивачем пред'явлено вимогу зі стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів, водночас позивачем не пред'являлись позовні вимоги зі стягнення неустойки (штрафу, пені) або інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що положення частини третьої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 та Додаткову угоду №25770998824 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладені з Адвокатським бюро «Соломко та партнери»;
Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025, згідно якого Адвокатське бюро «Соломко та партнери» надало ТОВ «ФК «ЕЙС» наступну правову допомогу: складання позовної заяви тривалістю 2 години вартістю 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 тривалістю 2 години вартістю 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година вартістю 500,00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів тривалістю 1 година вартістю 500,00 грн.
Суд погоджується із наведеним розрахунком та доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 7000,00 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 333458423 від 16.06.2021 у загальному розмірі 33853 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят три) гривні 70 копійок, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 04 травня 2026 року.
Суддя: М. В. Зімін