/23
Провадження № 8/201/9/2026
28 квітня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Покопцевої Д.О., секретаря Тоцької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 02 лютого 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа,-
Заявниця ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною заявою, яка мотивована тим, що 02.02.2024р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (зараз Соборний районний суд міста Дніпра) ухвалено рішення у справі ЄУН 201/13012/23 в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа, яким припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 (десять) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26180 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят гривень) на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28330 грн. (двадцять вісім тисяч триста тридцять гривень) на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року в справі 201/8220/22, в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, після набрання цим рішенням законної сили відкликано виконавчий лист по справі №201/8220/22, виданий на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року в справі 201/8220/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 (десять) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26180 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят гривень) на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28330 грн. (двадцять вісім тисяч триста тридцять гривень) на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року в справі 201/8220/22, з органів виконавчої служби.
Але факт утримання дітей позивачем встановлений судом виключно на підставі пояснень самого позивача.
Батько з жовтня 2023 року приховує місцезнаходження дітей від матері, від органу опіки та піклування, а також від усіх судів, які задавали позивачу відповідне питання. Примусове переміщення з усталеного місця проживання і фізичне переховування дітей їхнім батьком з жовтня 2023 року в невідомих місцях з невідомими людьми не може звільняти батька від обов'язку утримувати своїх дітей шляхом сплати аліментів
Примусова штучна незаконна зміна за ініціативою батька певних обставин, що має тимчасовий характер, не може бути підставою для звільнення його від сплати аліментів, тим більше в спосіб, не передбачений законом.
Ухвалюючи рішення про припинення стягнення аліментів, суд виходив з того, що діти живуть з позивачем до вирішення спору про їхнє місце проживання, позивач їх утримує, і тому суд припинив стягнення аліментів з позивача до визначення їх місця проживання судовим рішенням, тобто до визначення особи стягувача.
На цей час встановлена наявність нововиявлених обставин, що має тягнути за собою перегляд судового рішення в цій справі і підтверджується наступним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 у справі №201/13014/23 ухвалено нове рішення, яким визначено місце проживання дітей із матір'ю ОСОБА_1 . У позові батька про визначення місця проживання дітей з ним - відмовлено. Повний текст постанови отриманий від суду 13.03.2026р.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 у справі №201/13014/23 встановлені факти, які для цієї справи є нововиявленими, але не були і не могли бути відомі заявниці, оскільки такі факти були з'ясовані саме під час нового апеляційного розгляду у справі №201/13014/23.
Нове рішення суду про визначення місця проживання дітей з матір'ю підтверджує, що висновок суду у справі про припинення стягнення аліментів щодо проживання дітей з батьком не відповідали фактичним обставинам справи, що є істотною обставиною для правильного вирішення спору.
Встановлено, що ОСОБА_2 без відома, згоди і дозволу матері змінив місце проживання дітей шляхом примусового вивезення з місця їх усталеного на той час проживання ( ОСОБА_6 ). На момент такої зміни місця проживання дітей батько не мав на свою користь ні рішення органу опіки та піклування, ні рішення суду. Крім того, батько приховав і продовжує приховувати місцезнаходження дітей. Тобто батько власними протиправними діями створив штучну обставину (видимість) проживання дітей з ним, що стало підставою для припинення стягнення аліментів в цій справі. При цьому на момент зміни місця проживання дітей спору ще не існувало, в суд з відповідним позовом батько звернувся лише 20.10.2023.
Такі дії очевидно суперечать принципу добросовісності. В постанові Дніпровського апеляційного суду встановлено відсутність будь-яких доказів проживання дітей з батьком.
Отже, висновок суду в цій справі не відповідає правовому статусу дітей, місце проживання яких визначено з матір'ю.
Ігнорування іншого з батьків ухваленого рішення суду, примусове утримання і переховування дітей, інші неправомірні дії не можуть тягнути за собою наслідків у вигляді продовження стягнення аліментів з іншого з батьків, з ким мають проживати діти.
В даному випадку судом встановлено, що обставина проживання дітей з батьком в розумінні проживання однією сім'єю не доведена. Де і з ким проживають діти та під чиєю опікою - невідомо. Лише доведені випадки подорожей батька без дітей свідчать, що батько з дітьми не проживає. За його ж словами діти перебувають під програмою прихистку в якійсь європейській державі. Тобто, діти взагалі можуть бути на утриманні місцевих соціальних служб.
Єдиним доказом тимчасового перебування батька з дітьми можна вважати періодичні відеозаписи розмов дітей з матір'ю, що проводились раз на два-три місяці в обов'язковій присутності батька і виключно шляхом комунікації з його власного телефону. Але такі дзвінки - доказ виключно того, що батько перебуває з дітьми під час самого дзвінку. Тобто докази проживання дітей з батьком, докази їх фінансового утримання, докази забезпечення їхнього культурного, інтелектуального та фізичного розвитку, докази навчання, докази наявності соціального середовища, докази медичного обслуговування - відсутні. Визначення рішенням суду місця проживання дітей з матір'ю виключають можливість припинення стягнення аліментів з батька.
Отже нововиявлені обставини встановлені судовим рішенням 25.02.2026 у справі №201/13014/23, такі обставини не були і не могли бути відомі заявниці, оскільки могли бути встановлені лише в спорі про визначення місця проживання дітей, такі обставини не потребують окремого доведення, оскільки встановлені у справі за участі тих же осіб.
На підставі викладеного, просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024р. у справі № 201/13012/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові, повернути відкликаний судовим рішенням виконавчий документ органу Державної виконавчої служби для примусового виконання.
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подана заява про розгляд справи без її участі, вимоги викладені у поданій нею заявою задоволені у повному обсязі.
ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подано клопотання, яким просив долучити до матеріалів справи ухвалу Верховного Суду від 08.04.2026р., якою зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026р. до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2023р. у справі № 201/8220/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26180 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28330 грн. на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2023р. у справі у справі № 201/8220/22 вказане рішення залишено без змін.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024р. у справі № 201/13012/23 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа, задоволено частково. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 (десять) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26180 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28330 грн. на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року в справі 201/8220/22. Після набрання цим рішенням законної сили відкликано виконавчий лист по справі №201/8220/22, виданий на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року в справі 201/8220/22, з органів виконавчої служби.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.10.2024р. у справі у справі № 201/13012/23 вказане рішення залишено без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026р. у справі № 201/13014/23, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2024р. скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір'ю, задоволені. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком, відмовлено.
Ухвалою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2026р. у справі 201/13014/23 відкрито касаційне провадження. За заявою ОСОБА_2 зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026р. до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, й вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній/касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 червня 2021 року в справі № 9901/424/18.
ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Отже, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Отже, звертаючись із заявою до суду про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024р. у справі №201/13012/23 ОСОБА_1 як на істотну обставину, що не була встановлена судом та не могла бути їй відома, послалася на ту обставину, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 у справі №201/13014/23, якою визначено місце проживання дітей разом з ОСОБА_1 , встановлені факти, які для цієї справи є нововиявленими, але не були і не могли бути відомі заявниці, оскільки такі факти були з'ясовані саме під час нового апеляційного розгляду у справі №201/13014/23, а саме - що ОСОБА_2 не надав доказів на підтвердження факту постійного проживання дітей разом із ним.
Однак вказана обставина не є нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки в обгрунтування своєї заяви заявниця посилається та не, що, розглядаючи справу про припинення стягнення аліментів (№201/13012/23) факт проживання дітей з позивачем ОСОБА_2 встановлений судом виключно на підставі пояснень самого позивача, тобто, на думку заявниці, суд розглядаючи справу (№201/13012/23), допустив процесуальні недоліки, неповно встановивши обставини справи.
В свою чергу, процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами (постанова Верховного суду від 24.02.2026р. у справі № 215/6911/21).
Відтак у задоволенні заяви слід відмовити та залишити судове рішення в силі.
Суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29.
Керуючись ст.ст. 260, 423, 427, 429 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 02 лютого 2024 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі 201/13012/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа.
Залишити в силі рішення від 02 лютого 2024 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі 201/13012/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів. Повний текст буде складено впродовж 5 днів.
Суддя: Д.О. Покопцева