Справа № 201/6079/26
Провадження № 1-кс/201/1660/2026
29 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , начальника служби у справах дітей Соборного району Дніпровської міської ради ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях підполковника юстиції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 листопада 2025 року за № 22025050000001023, відносно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецька, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025050000001023 від 03 листопада 2025 року, відносно підозрюваного громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, знаходячись на території Покровського району Донецької області (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), використовуючи власний мобільний телефон, за допомогою встановленого додаткового програмного забезпечення, використовуючи акаунт месенджеру «Telegram» зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під час особистого листування з не встановленою під час досудового розслідування особою, шляхом надсилання текстових та графічних повідомлень на її особистий аккаунт у месенджері «Telegram», з іменем користувача - « ОСОБА_9 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , не санкціоновано поширив відомості щодо місць розташування особового складу та військової техніки підрозділів ЗС України, інших Сил оборони України, зокрема:
08 квітня 2024 року о 11 годині 05 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи на території Покровського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, використовуючи профіль месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під час особистого листування з не встановленою під час досудового розслідування особою, шляхом надсилання текстових та графічних повідомлень на її особистий аккаунт у месенджері «Telegram», з іменем користувача - « ОСОБА_9 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 шляхом надсилання текстових повідомлення та графічного зображення з позначенням на карті місцевості 5 місць розташування військової техніки та військовослужбовців ЗС України, підтвердив місцезнаходження військової техніки та військовослужбовців ЗС України.
Далі, 15 січня 2025 року о 19 годині 01 хвилину ОСОБА_7 , перебуваючи на території Покровського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, використовуючи профіль месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під час особистого листування з не встановленою під час досудового розслідування особою, шляхом надсилання текстових та графічних повідомлень на її особистий аккаунт у месенджері «Telegram», з іменем користувача - « ОСОБА_9 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , шляхом надсилання графічного зображення з позначенням на карті 5 місць розташування військової техніки, військовослужбовців ЗС України (т.зв. опорні пункти) та 6 місць розташування оборонних (фортифікаційних) споруд, підтвердив місцезнаходження військової техніки, військовослужбовців ЗС України та оборонних споруд.
В подальшому, 20 лютого 2025 року о 11 годині 48 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи на території Покровського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, використовуючи профіль месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під час особистого листування з не встановленою під час досудового розслідування особою, шляхом надсилання текстових та графічних повідомлень на її особистий аккаунт у месенджері «Telegram», з іменем користувача - « ОСОБА_9 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , шляхом надсилання графічного зображення з позначенням розташування оборонних (фортифікаційних) споруд, підтвердив місцезнаходження оборонних споруд.
В подальшому, 17 червня 2025 року о 09 годині 28 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи на території Покровського району Донецької області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, використовуючи профіль месенджера «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 , під час особистого листування з не встановленою під час досудового розслідування особою, шляхом надсилання текстових та графічних повідомлень на її особистий аккаунт у месенджері «Telegram», з іменем користувача - « ОСОБА_9 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_2 , шляхом надсилання текстового повідомлення, підтвердив місцезнаходження військової техніки та військовослужбовців ЗС України.
Вказана інформація, про місця розташування особового складу та техніки ЗС України та інших воєнізованих підрозділів України, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
04 березня 2026 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 та п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, про що складено відповідний протокол.
Цього ж дня ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2 КК України
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- рапортом від 02 березня 2026 року;
- листом-відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 25 лютого 2026 року;
- листом-відповіддю оперативного підрозділу на доручення слідчого від 27 лютого 2026 року;
- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової)
дії від 23 лютого 2026 року;
- протоколом огляду мережі Інтернет від 02 березня 2026 року;
- листом СіЗ ДВКР СБУ УВ «Схід» від 03 березня 2026 року;
- протоколом обшуку від 04 березня 2026 року;
- іншими матеріалами, зібраними слідчими та оперативним підрозділом на виконання постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, які згідно з ст. 99 КПК України, є документами.
06 березня 2026 року слідчим суддею Соборного районного суду м. Дніпра стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 діб, тобто до 02 травня 2026 року включно.
Втім у вказаний час завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000001023 від 03 листопада 2025 року, не вбачається можливим, оскільки кримінальне правопорушення, за яким проводиться досудове розслідування, згідно з ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
Проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно для закріплення доказової бази наявної у кримінальному провадженні і забезпечить повноту та неупередженість проведеного розслідування. Проведення експертних досліджень, слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу. Висновки експерта матимуть істотне значення для досудового розслідування та судового розгляду.
Неможливість виконання вищевказаних слідчих дій обґрунтовується строками проведення судових експертиз, проведення яких вимагає тривалого часу.
Приймаючи до уваги викладене, з метою забезпечення виконання громадянином України ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, а також обставини, передбачених ст. 178 КПК України, у зв'язку з чим слідчий звернувся з клопотанням до слідчої судді.
Прокурор у судовому засіданні просила клопотання задовольнити, підтримала його в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_4 просив визначити альтернативний запобіжний захід підозрюваному у вигляді застави в мінімальному розмірі або домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію ОСОБА_4 , окрім того зауважив, що автоматичне продовження тримання під вартою не передбачено, для цього повинні бути доведені ризики, однак в матеріалах клопотання ризики не доведені, а саме:
- щодо ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначив, що його підзахисний разом із цивільною дружиною ОСОБА_10 та її сім'єю виїхав в серпні 2024 року з окупованої території Донецької області до м. Дніпро Дніпропетровської області;
- щодо ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначив, що останній епізод за ОСОБА_7 датований 17 червня 2025 року, однак затриманий його підзахисний був лише 04 березня 2026 року, тобто він тривалий час не вчиняв правопорушення, в ході обшуку у ОСОБА_7 було вилучено три мобільні телефони по яким було призначено комп'ютерно-технічну експертизу;
- щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначив, що немає жодного свідка, на якого підозрюваний міг би впливати. Крім того зазначив, що у період інкримінованих дій ОСОБА_7 був неповнолітнім, тому повною мірою усвідомлювати своїми діями та керувати ними не міг.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників, додавши, що не має намірів переховуватися і перешкоджати слідству, просив визначити альтернативний запобіжний захід підозрюваному у вигляді домашнього арешту.
Начальник служби у справах дітей Соборного району Дніпровської міської ради ОСОБА_6 підтримала позицію підозрюваного.
Слідча суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується клопотання, дійшла висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000001023 від 03 листопада 2025 року, до чотирьох місяців, тобто до 04 липня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Частиною 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченому строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд ураховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується наступним.
Так, відповідно до клопотання ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, проживання у м. Дніпро Дніпропетровської області, де на даний час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, доступ до мобільних телефонів та комп'ютерної техніки і належних йому акаунтів, до яких він зможе потрапити, перебуваючи на волі, та знищити докази, можливість впливу на свідків, які ще не надали свої показання, безумовно свідчать про можливість підозрюваного вплинути на показання свідків, які ще не допитані, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування, в тому числі на тимчасово окупованій території, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також слідча суддя ураховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.
З урахуванням характеру висунутої підозри, та характеру дій, які інкримінуються ОСОБА_7 , достатньо підстав вважати що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання останнього винним у інкримінованому злочині, ОСОБА_7 може переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити нові правопорушення, що виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин слідча суддя вважає, що клопотання слідчого за погодженням прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Що стосується визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідча суддя зазначає наступне.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Так, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, а стороною захисту не доведена можливість виконання ОСОБА_7 процесуальних вимог, розмір застави суд не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину.Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на даний час не встановлена, оскільки, зважаючи на ступінь суспільної небезпеки діяння, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , відсутнє переконання, що підозрюваний виправдає довіру, належним чином виконуючи свої процесуальні обов'язки. Викладені та оцінені обставини, в тому числі обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин, клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 слід продовжити межах строку досудового розслідування на 60 днів, при цьому клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 199, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецька, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 27 червня 2026 року, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та проголошено 01 травня 2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_1