Номер справи 175/7133/26
Номер провадження 1-кс/175/937/26
іменем України
29 квітня 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні ЄРДР за №12026047240000063 від 01.04.2026 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ташканур республіки дагестан російської федерації, громадянина України, офіційно непрацевлаштований, вдівець, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта вища, проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України,
Старший дізнавач СД ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, в якому просить обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, тобто у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження за тих обставин, що 19.03.2026, приблизно о 21:00 годині, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , спільно зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, діючи з мотивів незадоволення поведінкою своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , вирішив застосувати до останньої заходи фізичного впливу.
ОСОБА_4 , перебуваючи у зазначеному місці та у зазначений час, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та реалізуючи свій умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень своїй доньці - неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 , усвідомлюючи фізичну перевагу над неповнолітньою дитиною, наніс один удар лівою рукою стиснутою в кулак в зовнішню поверхню правого плеча.
Внаслідок чого, своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив своїй доньці неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді синця правого плеча, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти обов'язки на два місяці.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, пояснив, що не вчиняв тілесного ушкодження, його обмовили тесть з тещею.
Матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів, які дозволяють підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даного проступку, зокрема, протоколи допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 .
Згідно п.2 ч.1 ст.194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на потерпілу та свідка та продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Ці ризики підтверджуються тим, що підозрюваний ОСОБА_8 з метою уникнення відповідальності може впливати на неповнолітню потерпілу ОСОБА_5 та малолітнього свідка ОСОБА_8 . Зокрема, з наданих показів потерпілої та свідків ОСОБА_4 неодноразово вчиняв відносно неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_8 фізичний вплив, що виражався у спричиненні тілесних ушкоджень, що свідчить про системність противоправних дій підозрюваного.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід.
Разом з тим, визначаючи вид достатнього запобіжного заходу, слідчий суддя зауважує, що у клопотанні ставиться питання про обрання найбільш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання. Враховуючи думку прокурора, доцільно застосувати до ОСОБА_4 найбільш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання, та покласти передбачені ст. 194 обов'язки, необхідність яких обґрунтована у клопотанні.
Так, згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 6 ст.194 КПК передбачено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька обмежувальних заходів, серед яких: заборона наближатися на визначену відстань до місцяпроживання, заборона листування, телефонних переговорів.
Згідно ч.7 ст.194 КПК, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Вирішуючи питання, які обов'язки слід покласти на підозрюваного, слідчий суддя послуговується наступними міркуваннями.
Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, передбачає, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною (Стаття 9); Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (Стаття 19).
Згідно Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на засадах:
- гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя; - врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих; - визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства; - повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб (Стаття 4).
Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров'я, інтелектуального та фізичного розвитку (Стаття 22 Закону).
Згідно ст.10 Закону України "Про охорону дитинства" кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, у тому числі з боку батьків або інших законних представників дитини.
Водночас у ст. 151 Сімейного кодексу України закріплено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, при цьому батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Згідно ст.155 батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що захист інтересів дитини, постраждалої від домашнього насильства може превалювати над дотриманням прав батьків, зокрема, щодо переважного права на виховання та спілкування.
Слідчому судді представлено показання потерпілої, яка засвідчила, що підозрюваний неодноразово застосовував до неї фізичне насильство. Хоча підозрюваний перед слідчим суддею заперечив побиття дитини, однак заявив, що вважає допустимим із виховною метою застосувати силу до дітей.
Слідчий суддя переконаний, що за таких обставин встановлення заборони наближатися до місцезнаходження постраждалої від домашнього насильства особи та свідків (зокрема, дітей), заборона листування, телефонних переговорів у цій справі, зважаючи на пріоритетність прав/інтересів/безпеки постраждалих, є виправданим і таким, що обґрунтовує тимчасове втручання в права батька на виховання дітей і спілкування.
Слідчий суддя відмічає, що у випадку недотримання встановлених обмежень, обсяг обов'язків може бути переглянутий.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до частини 5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 на строк два місяці, тобто до 29 червня 2026 року, наступні обов'язки:
1. Не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу дізнавача, прокурора або суду;
2. Повідомляти дізнавача, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3. Прибувати до дізнавача, прокурора або суду за першою вимогою;
4. Заборонити перебувати в місці проживання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 та малолітнього свідка ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 ;
5. Заборонити наближатись на 100 метрів до місця проживання неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 малолітнього свідка ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_2 , та до місця навчання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до Олександрівського ліцею Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за адресою Дніпровський район с.Олександрівка, вул.Центральна, буд.1-Л;
6. Заборонити листування, телефонні переговори з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_5 малолітнім свідком ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , інші контакти через засоби зв'язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб.
Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених згідно ухвали слідчого судді обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1