Справа № 172/826/26
Провадження № 2/172/390/26
04.05.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Битяка І.Г.
за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М.
прокурора - Парфененко Я.Л.
відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог в.о. керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сирота І.О. вказує, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 № 657-22/у на території Васильківського (Синельниківського) району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Соломчина» загальною площею 385,09 га, що розташований в межах Васильківського району на землях Письменської селищної ради та Павлівської сільської ради (наразі - на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області). Не зважаючи на створення вказаного об'єкту природно-заповідного фонду і фактичного віднесення земельних ділянок, на яких він розташований, до категорії земель природно-заповідного фонду, п. 49-50 рішення Васильківської селищної ради від 11.06.2024 №1534-45/VIIІ затверджено розроблений ТОВ «Земельне право» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва (01.07) площею 0.6 га, кадастровий номер 1220787700:01:015:0164, що розташована за межами с. Павлівка Синельниківського р-ну Дніпропетровської області ОСОБА_1 , та передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років. В подальшому, 01.07.2024 між Васильківською селищною радою в особі селищного голови Павліченка Сергія Володимировича (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. За змістом вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для городництва (01.07) з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164, що розташована за межами с. Павлівка Синельниківського р-ну Дніпропетровської області (п. 1). В оренду надається земельна ділянка загальною площею 0.6 га у тому числі рілля 0.6 га (п. 2). Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлені (п. 7). Крім того зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для впровадження сільськогосподарської діяльності, цільове призначення земельної ділянки - для городництва (01.07). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2966663612207) 06.07.2024 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Побережним С.Є. на підставі договору оренди землі від 01.07.2024 за ОСОБА_1 , індексний номер рішення: 73996618 від 06.07.2024. Датою закінчення дії вказаного речового права є 01.07.2073. Таким чином, в рішенні Васильківської селищної ради від 11.06.2024 №1534 45/VIIІ «Про передачу в оренду земельних ділянок» та вказаному договорі оренди землі цільове призначення земельної ділянки протиправно визначено як «земельна ділянка сільськогосподарського призначення для городництва». Разом з тим, набуття права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 відбулося з порушеннями норм статей 20, 93, 117, 122, 150, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), статей 203, 204, 215 Цивільного кодексу України. Зазначена вище земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно заповідного фонду), а також згідно з положеннями цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності. Моніторингом відкритих даних Державного земельного кадастру України встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина», створеного рішенням Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 №657-22/у. Вказаним рішенням останньому надано статус об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення. Межі ландшафтного заказника місцевого значення « ОСОБА_2 » визначені вказаним рішенням обласної ради та проектом створення ландшафтного заказника місцевого значення. Зокрема, на території Дніпропетровської області, в адміністративних межах Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області знаходиться 385,09 га території ландшафтного заказника місцевого значення « ОСОБА_2 ». За результатами опрацювання відкритих даних земельного кадастру України за посиланням https://kadastr.1іve/dzk на території Синельниківського району Дніпропетровської області визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина». Також, за результатами опрацювання даних модуля Національної кадастрової системи з доступом до відомостей Державного земельного кадастру за посиланням https://nks.dzk.gov.ua (з одночасним накладенням фільтру вкладки «природно-заповідний фонд»), визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина». Разом з тим, із застосуванням вищевказаних інформаційних ресурсів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га входить в межі території об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина», а саме повністю розташована в його межах. Розташування спірної земельної ділянки в межах об'єкта природно заповідного фонду також підтверджується проекцією земельної ділянки в межах шару «Природно-заповідний фонд» Національної кадастрової системи, а також відповідно до порівняння з картографічною документацією ландшафтного заказника. Крім того, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листами від 16.01.2026 №2-250/0/261-26, від 02.03.2026 №2-717/0/261-26 також підтвердив, що вказана земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина». Разом з цим, згідно інформації, наявній в Національній кадастровій системі вказана земельна ділянка містить відомості про обмеження у використанні земельної ділянки у зв'язку з її перебуванням в межах заказника (Вид обмеження у використанні земельної ділянки «Заказники», площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження 0.6000 га). У сформованій поземельній книзі на зазначену земельну ділянку (розділ 5, ст. 13 поземельної книги) зазначено, що земельна ділянка містить постійне обмеження у використанні, яке розповсюджується на площу 0.6000 га у зв'язку з її перебуванням у заказнику. Таким чином, приналежність земельної ділянки за кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 до категорії земель природно-заповідного фонду підтверджується: 1) проектною документацією ландшафтного заказника «Річка Соломчина», яка визначає його межі до встановлення меж територій та об'єктів природно заповідного фонду в натурі (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»); 2) відомостями Національної кадастрової системи щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки; 3) листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 16.01.2026 №2-250/0/261-26; 4) листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації 02.03.2026 №2-717/0/261-26; 4) поземельною книгою на земельну ділянку з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164; 5) статтями ст. 43, 44 ЗК України, ст. 3 Закону України «Про природно заповідний фонд України», відповідно до яких ландшафтні заказники місцевого значення є об'єктами природно-заповідного фонду України, а земля під ними землею природно-заповідного фонду. Тобто ОСОБА_1 , який отримав спірну земельну у користування на умовах оренди, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ця ділянка перебуває у межах об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення. Тому оформлення документів про перехід земельної ділянки у його користування є таким порушенням закону, про яке він міг та повинен був знати на час набуття права оренди земельної ділянки. Оскільки спірна земельна ділянка природно-заповідного фонду всупереч вимогам закону використовується не за цільовим призначенням, а саме для городництва ОСОБА_1 , тому необхідно усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні зазначеною земельною ділянкою, шляхом повернення її з такого незаконного користування на користь Васильківської селищної територіальної громади в особі Васильківської селищної ради.
Просить суд усунути перешкоди власнику - Васильківській селищній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га, яка розташована на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для городництва, державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 06.07.2024 (індексний номер рішення 73996618, номер запису про інше речове право: 55752599); усунути перешкоди власнику - Васильківській селищній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га власнику - Васильківській селищній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338285); стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою від 25.03.2026 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Павліченко С.В. надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, рішення просить ухвалити на розсуд суду.
Представник Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Шимановська О.Є. надала суду пояснення щодо предмета спору, які просила врахувати під час ухвалення рішення у справі.
Відповідач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволенння.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Таким чином, суд з урахуванням визнання відповідачем позов, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає за доцільне ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.
Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, зазначив таке.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.
Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Обґрунтування наведені прокурором у позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 № 657-22/у на території Васильківського (Синельниківського) району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення «Річка Соломчина» загальною площею 385,09 га, що розташований в межах Васильківського району на землях Письменської селищної ради та Павлівської сільської ради (наразі - на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області).
Відповідно до п. 49-50 рішення Васильківської селищної ради від 11.06.2024 №1534-45/VIIІ затверджено розроблений ТОВ «Земельне право» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва (01.07) площею 0.6 га, кадастровий номер 1220787700:01:015:0164, що розташована за межами с. Павлівка Синельниківського р-ну Дніпропетровської області ОСОБА_1 , та передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років.
01.07.2024 року між Васильківською селищною радою в особі селищного голови Павліченка Сергія Володимировича (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі. За змістом вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для городництва (01.07) з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164, що розташована за межами с. Павлівка Синельниківського р-ну Дніпропетровської області (п. 1). В оренду надається земельна ділянка загальною площею 0.6 га у тому числі рілля 0.6 га (п. 2). Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлені (п. 7). Крім того зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для впровадження сільськогосподарської діяльності, цільове призначення земельної ділянки - для городництва (01.07).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2966663612207) 06.07.2024 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Побережним С.Є. на підставі договору оренди землі від 01.07.2024 за ОСОБА_1 , індексний номер рішення: 73996618 від 06.07.2024. Датою закінчення дії вказаного речового права є 01.07.2073.
В рішенні Васильківської селищної ради від 11.06.2024 №1534 45/VIIІ «Про передачу в оренду земельних ділянок» та вказаному договорі оренди землі цільове призначення земельної ділянки протиправно визначено як «земельна ділянка сільськогосподарського призначення для городництва».
Моніторингом відкритих даних Державного земельного кадастру України встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина», створеного рішенням Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 №657-22/у.
За результатами опрацювання відкритих даних земельного кадастру України за посиланням https://kadastr.1іve/dzk на території Синельниківського району Дніпропетровської області визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина».
Також, за результатами опрацювання даних модуля Національної кадастрової системи з доступом до відомостей Державного земельного кадастру за посиланням https://nks.dzk.gov.ua (з одночасним накладенням фільтру вкладки «природно-заповідний фонд»), визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина».
Разом з тим, із застосуванням вищевказаних інформаційних ресурсів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га входить в межі території об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина», а саме повністю розташована в його межах. Розташування спірної земельної ділянки в межах об'єкта природно заповідного фонду також підтверджується проекцією земельної ділянки в межах шару «Природно-заповідний фонд» Національної кадастрової системи, а також відповідно до порівняння з картографічною документацією ландшафтного заказника.
Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листами від 16.01.2026 №2-250/0/261-26, від 02.03.2026 №2-717/0/261-26 також підтвердив, що вказана земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина».
Разом з цим, згідно інформації, наявній в Національній кадастровій системі вказана земельна ділянка містить відомості про обмеження у використанні земельної ділянки у зв'язку з її перебуванням в межах заказника (Вид обмеження у використанні земельної ділянки «Заказники», площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюється дія обмеження 0.6000 га).
У сформованій поземельній книзі на зазначену земельну ділянку (розділ 5, ст. 13 поземельної книги) зазначено, що земельна ділянка містить постійне обмеження у використанні, яке розповсюджується на площу 0.6000 га у зв'язку з її перебуванням у заказнику.
Статтею 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися у природоохоронних цілях, у науково-дослідних цілях, в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в освітньо-виховних цілях, для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Дані види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Згідно з положеннями ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.
Господарська та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, в тому числі: - виконання відновлювальних робіт і здійснення заходів із запобіганнязмін природних комплексів унаслідок негативного антропогенного впливу або стихійного лиха; - здійснення протипожежних і санітарних заходів; - сінокосіння можливо проводити тільки після відцвітання основної кількості рідкісних видів рослин, у межах ліміту, що встановлюється щорічно Мінприроди на підставі клопотання заявника (землекористувача); - випасання великої рогатої худоби з урахуванням вимог наукових рекомендацій, із забороною випасу на цінних ділянках у період масового цвітіння рідкісних видів рослин і гніздування водно-болотних птахів; - аматорське рибальство за дозволом Мінприроди - тільки на спеціально встановлених ділянках, узгоджених із землевласниками та відповідними природоохоронними органами; мисливство на підставі наукових обґрунтувань згідно лімітів із урахуванням пропускної здатності угідь і узгодженням матеріалів клопотань із Державним управлінням екоресурсів.
Статтею 43 ЗК України передбачено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі ст. 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» закріплено аналогічний перелік об'єктів природно-заповідного фонду України. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Отже, відповідно до ст. 43, 44 ЗК України, ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ландшафтні заказники місцевого значення є об'єктами природно-заповідного фонду України, а земля під ними - землею природно заповідного фонду.
Обмеження щодо передачі в оренду земельних ділянок природно- заповідного фонду передбачено частиною 3 статті 93 Земельного Кодексу України, статтями 4, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якими не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, що штучно створені на землях природно-заповідного фонду.
Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями 20, 122, 123, 125, 126 ЗК України.
Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм глави 22 Земельного Кодексу України та статей 51-53 Закону України «Про природно заповідний фонд України».
Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється ст. 150 Земельного Кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 93 ЗК України, не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.
За ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об'єктів природно заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Частиною 3 статті 7 вказаного Закону встановлено, що на землях природно заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико- культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, і навіть заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.
Відповідно до ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.
За ст. 3 указаного Закону, екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
У ст. 4 цього Закону вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто відповідно до ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об'єктів. Розташування у межах ландшафтного заказника місцевого значення земельної ділянки з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164, площею 0.6 га, стосовно якої рішенням Васильківської селищної ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва, яка в подальшому на підставі договору оренди землі була надана в оренду ОСОБА_1 , згідно з чинним законодавством свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду.
Вказане унеможливлює перебування цієї ділянки в користуванні (оренді) для городництва, оскільки це суперечить її цільовому природно-заповідному призначенню.
Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 (пункт 55) і №200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі №916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (пункт 21).
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з приписами ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися та користуватися своїм майном за власною волею.
Серед способів захисту речових прав законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, ураховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.06.2022 у справі №752/3093/19, з огляду на правовий режим об'єктів природно-заповідного фонду та законодавчі обмеження щодо обороту земель цієї категорії, належним та ефективним способом захисту порушеного права є звернення до суду з негаторним позовом відповідно до ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи, що відповідач визнав позов у підготовчому судовому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті, з відповідача слід стягнути на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а інші 50 відсотків судового збору - повернути позивачу з державного бюджету.
На підставі наведеного та керуючись, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст.ст. 22, 80, 81, 145 ЗК України, ст. 4, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -
1. Позов Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду - задовольнити.
2. Усунути перешкоди власнику - Васильківській селищній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Річка Соломчина» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га, яка розташована на території Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для городництва, державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області 06.07.2024 (індексний номер рішення 73996618, номер запису про інше речове право: 55752599).
3. Усунути перешкоди власнику - Васильківській селищній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1220787700:01:015:0164 площею 0,6 га власнику - Васильківській селищній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338285).
4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 50% судового збору сплаченого за подання позову до суду в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
5. Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) з державного бюджету 50% судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, відповідно до платіжної інструкції № 542 від 23.03.2026 року на суму 5324,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк