04 травня 2026 року справа №200/2508/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 200/2508/26 (головуючий суддя І інстанції - Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (з врахуванням ухвали від 04 грудня 2025 року про виправлення описки), зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, передбаченому п. «а» ст .13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024.
Рішення набрало законної сили 30 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року у справі виданий виконавчий лист.
Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/2508/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/2508/25 задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2508/25.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у трьох місячний строк подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі 200/2508/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року змінений спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в адміністративній справі № 200/2508/25 з «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі передбаченому п. «а» ст .13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024» на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсійних виплат у загальній сумі 190 750,15 грн».
В лютому 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до суду звіт про виконання рішення суду, а від позивача надійшли заяви про розгляд звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штрафу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо накладання штрафу за невиконання судового рішення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 відмовлено.
Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Припинено судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/2508/25, встановлений ухвалою суду від 13.11.2025.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити відповідачу в прийнятті звіту, встановити новий строк для подання звіту, накласти штраф на керівника пенсійного органу.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Рішення суду у справі № 200/2508/25 зобов'язує здійснити перерахунок пенсії і здійснювати її виплату у відповідному розмірі.
Проте, відповідач визначив один розмір пенсії, а продовжує виплачувати інший, значно менший, її розмір.
Таким чином, рішення суду не виконано, тому підстави для прийняття звіту відповідача про його виконання відсутні.
Суд першої інстанції безпідставно відмовив у накладенні на керівника пенсійного органу штрафу попри невиконання відповідачем рішення та відсутністю об'єктивних причин для цього.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП "Діловодство спеціалізованого суду".
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему "Електронний суд" матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі "Електронний суд".
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (з врахуванням ухвали від 04 грудня 2025 року про виправлення описки), зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, передбаченому п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024.
Рішення набрало законної сили 30 вересня 2025 року та 17 жовтня 2025 року у справі виданий виконавчий лист.
Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/2508/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2508/25.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у трьох місячний строк подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі 200/2508/25.
В лютому 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до суду звіт про виконання рішення суду, в якому зазначено, що на виконання рішення суду позивачу у грудні 2025 року здійснено перерахунок пенсії. Розмір пенсії склав 23567.83 грн (розмір пенсії до перерахунку 8142.55 грн).
Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно рішення суду за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 склала 230872,67 грн.
Головним управлінням обліковано в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку № 821, суму заборгованості, з яких:
- 165 699,14 грн - минула заборгованість (джерело фінансування - Державний бюджет України (далі - минула заборгованість) (22.09.2024-29.09.2025);
- 40 930,53 грн - поточна заборгованість (джерело фінансування - Державний бюджет України (далі - поточна заборгованість) (30.09.2025-31.12.2025);
- 18 383,51 грн - минула заборгованість (джерело фінансування - бюджет Пенсійного фонду України (далі - минула заборгованість) (01.01.2025-29.09.2025);
- 5859,49 грн - поточна заборгованість (джерело фінансування - бюджет Пенсійного фонду України (далі - поточна заборгованість) (30.09.2025-31.12.2025).
ОСОБА_1 здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень на загальну суму 40 122,52 грн, а саме:
- у грудні 2025 року -18 383,51 грн (минула заборгованість);
- у грудні 2025 року -5859,49 грн (поточна заборгованість);
- у грудні 2025 року -187,35 грн (минула заборгованість), із зарахуванням на поточний рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (дата виплати - 30 число);
- у грудні 2025 року -7461,42 грн (поточна заборгованість);
- у грудні 2025 року -187,35 грн (минула заборгованість);
- у грудні 2025 року -8043,40 грн (поточна заборгованість), із зарахуванням на поточний рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (дата виплати - 31 число).
Залишок невиплаченої заборгованості становить 19 0750,15 грн, з яких:
- 165 324,44 грн - минула заборгованість (22.09.2024-29.09.2025);
- 25 425,71 грн - поточна заборгованість (30.09.2025-31.12.2025).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року змінений спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в адміністративній справі № 200/2508/25 з «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі передбаченому п. а ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024» на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсійних виплат у загальній сумі 190 750,15 грн».
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року змінений спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в адміністративній справі № 200/2508/25 залишена без змін.
Суд першої інстанції, приймаючи звіт про виконання рішення суду, виходив з того, що відповідачем рішення суду у справі № 200/2508/25 в зобов'язальній частині виконано повністю. Зміна, в подальшому, способу виконання рішення суду на спонукання суб'єкта владних повноважень до виплати боргу зумовлює обтяження обов'язком подальшого примусового виконання судового рішення не відповідача у справі (територіальний орган системи ПФУ), а відповідного суб'єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України. Отже наявні підстави для припинення судового контролю відносно ГУ ПФУ в Донецькій області.
Оцінка суду.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Відповідно до статті 381-1 КАС України, яка набрала чинності з 19.12.2024 згідно з Законом № 4094, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 383-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Як визначено частиною другою статті 383-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відповідно до частини одинадцятої статті 383-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (з врахуванням ухвали від 04 грудня 2025 року про виправлення описки) було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, передбаченому п. «а» ст .13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 200/2508/25 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання судового рішення саме в частині визначення обов'язку пенсійному органу здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у відповідному розмірі без обмеження максимальним розміром, починаючи з 22.09.2024 з врахуванням раніше проведених виплат.
На виконання зобов'язальної частини рішення суду у справі № 200/2508/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача. Розмір пенсії відповідно до вислуги років, яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025, та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 склав 23 567,83 грн (розмір пенсії до перерахунку 8142,55 грн).
Нарахована сума пенсії за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 склала 230 872,67 грн.
ОСОБА_1 здійснено виплату заборгованості на загальну суму 40 122,52 грн Залишок невиплаченої заборгованості становить 190 750,15 грн.
Таким чином, ГУ ПФУ в Донецькій області виконало рішення суду у справі № 200/2508/25 в частині перерахунку пенсії позивачу в розмірі, передбаченому п. «а» ст .13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, з 22.09.2024 по 31.12.2025.
Суд не приймає доводи апелянта, що в подальшому пенсійний орган знову обмежив виплату пенсії максимальним розміром, оскільки суд не може встановлювати суб'єкту владних повноважень обов'язок здійснювати виплату пенсій у відповідному розмірі на майбутнє, оскільки виплата пенсій (їх перерахунок) залежить від внесення змін до законодавства, а суд при прийнятті судового рішення керується саме тими нормами права, які були чинними на час його прийняття.
Отже, рішення суду у справі № 200/2508/25 залишилося невиконаним в частині виплати позивачу заборгованості по пенсії за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 у розмірі 190 750,15 грн.
Проте, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року, змінено спосіб і порядок виконання рішення суду у справі № 200/2508/25 з «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію (….)» на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсійних виплат у загальній сумі 190 750,15 грн».
Відповідно до статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі Закон № 4901) виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно зі статтею 3 Закону № 4901 держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою, стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до частин другої та четвертої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (…) виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Таким чином, подальше виконання рішення суду у справі № 200/2508/25 щодо стягнення на користь позивача заборгованості з виплати пенсійних виплат у загальній сумі 190 750,15 грн врегульовано приписами Закону № 4901 та Порядку № 845 та покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, шляхом безспірного списання таких коштів з рахунків пенсійного органу, тобто, у спосіб та в порядку, які перебувають поза межами контролю пенсійного органу- відповідача та не залежать від його дій або бездіяльності.
Суд зазначає, що нормативно-правовими актами не визначено обов'язок пенсійному органу щодо ведення обліку рішень про стягнення коштів у відповідних реєстрах, надсилання органам казначейства виконавчих листів за такими рішеннями.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення суду у справі № 200/2508/25 та припинення судового контролю за виконанням рішення суду, встановленого ухвалою суду від 13.11.2025.
Щодо вимог апелянта про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суд зазначає наступне.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Водночас за правилами, передбаченими абзацом 2 частини п'ятої статті 382-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Також відповідно до положень частини десятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та в ухвалі від 04 жовтня 2022 року у справі № 200/3958/19-а виснував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Отже, підставою для накладення штрафу є саме достовірно встановлене судом в ході судового засідання порушення законності та правопорядку, та лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Наданий відповідачем звіт свідчить, що відповідачем вжито реальні дії, спрямовані на виконання рішення суду у справі № 200/2508/25.
Таким чином, з поданням відповідачем до суду звіту про виконання судового рішення та наявністю у матеріалах справи доказів про вжиття відповідачем дій, спрямованих на виконання рішення суду, відсутні підстави для накладення штрафу на керівника відповідача - суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, оскільки в діях керівника ГУ ПФУ відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 200/2508/26 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 200/2508/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 04 травня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 04 травня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв