28 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026152190000186.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
власник майна - ОСОБА_5 ,
представник власника майна адвокат - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року, клопотання прокурора про арешт майна задоволено,накладено арешт на майно - колісний трактор «Беларус-892» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційним номером НОМЕР_2 , які, згідно свідоцтв про реєстрацію машин серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , належать ОСОБА_5 , з подальшим їх зберіганням на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник власника майна зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, під час його ухвалення допущено неповноту судового розгляду та істотно порушенні вимоги кримінального процесуального закону.
Вказує, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт забруднення земель, а вище зазначений трактор використовується фермерським господарством, яке вирощує свиней, за цільовим призначенням.
Наголошує на тому, що слідчий суддя була упереджена під час розгляду клопотання про арешт майна, оскільки докази вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 239, ст. 236 КК України відсутні.
Звертає увагу на те, що слідчим суддею не враховано тих обставин, що накладення арешту на транспортні засоби паралізує господарську діяльність ФГ «Держ Прогрес», а зберігання сільськогосподарської техніки на майданчику тимчасового утримання призведе до її псування.
Зауважує, що органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_5 може змінити або знищити ідентифікаційні номера трактора чи причепа.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за № 12026152190000186 від 20.03.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2026 р., у денний час доби, працівниками поліції Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено факт незаконного зливу рідких нечистот за межами міста Вознесенськ Миколаївської області.
20.03.2026 р., в ході проведення огляду місця події за межами міста Вознесенськ Миколаївської області, з географічними координатами НОМЕР_5, ділянки, яка являє собою поле, виявлено колісний трактор «Беларус-892» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з причіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював незаконний злив рідких нечистот. Вказані речові докази було вилучено до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Постановою слідчого від 20.03.2026 р. колісний трактор «Беларус-892», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та поміщено на зберігання до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Згідно із свідоцтвами про реєстрацію машин серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , власником трактора колісного Беларус-892, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та причепа з реєстраційним номером НОМЕР_2 , відповідно, є ОСОБА_5 .
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане майно, в обґрунтування клопотання вказав, що виявлене, в ході огляду майн,о має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, накладення арешту на нього необхідно з метою забезпечення його збереження, як речового доказу.
Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя послався на те, що вказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом, та з метою забезпечення його збереження, як речового доказу, вважав за необхідне накласти арешт на дане майно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом. Так, ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170, ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України).
Відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.03.2026 р., у денний час доби, працівниками поліції Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено факт незаконного зливу рідких нечистот за межами міста Вознесенськ Миколаївської області.
20.03.2026 р., в ході проведення огляду місця події за межами міста Вознесенськ Миколаївської області, з географічними координатами НОМЕР_5, ділянки, яка являє собою поле, виявлено колісний трактор «Беларус-892» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з причіпом реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював незаконний злив рідких нечистот. Вказані речові докази було вилучено до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Постановою слідчого від 20.03.2026 р. колісний трактор «Беларус-892», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та поміщено на зберігання до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Звертаючись до суду з клопотанням про накладення арешту на дане майно, прокурор зазначив, що виявлене в ході огляду майно має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, накладення арешту на нього необхідно з метою забезпечення його збереження як речового доказу.
Зважаючи, що на даний час у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що в діях певних осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, а вилучене в ході огляду майно, є речовим доказом в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно з метою його збереження. З урахуванням того, що колісний трактор з причепом є речовим доказом у справі, містить інформацію, яка має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні та відповідає критеріям речового доказу з огляду на обставини кримінального провадження, враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України щодо завдання та мети арешту, на нього, має бути накладений арешт з метою забезпечення збереження та використання його у подальшому, як доказ винуватості відповідних осіб.
Разом з тим, при обранні способу арешту майна, слідчим суддею не врахована та обставина, що прокурором не доведено необхідність зберігання даного майна саме на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
З урахуванням того, що вилучене майно, є сільськогосподарською технікою, яка використовується під час господарської діяльності ФГ «Держ Прогрес», та як зазначив в апеляційній скарзі представник власника майна, що накладення арешту на транспортні засоби, паралізує господарську діяльність ФГ «Держ Прогрес», а зберігання сільськогосподарської техніки на майданчику тимчасового утримання призведе до її псування, апеляційний суд вважає, що в даному випадку можливо застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме тимчасове позбавленням права на розпорядження цими транспортними засобами, з передачею їх власнику на відповідальне зберігання з попередженням його про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Отже, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду скарги, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню, з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 24, 170-173, 370, 395, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026152190000186 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме колісний трактор «Беларус-892» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з причіпом, реєстраційним номером НОМЕР_2 , які, згідно із свідоцтвами про реєстрацію машин серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , належать ОСОБА_5 , передавши їх на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , тимчасово заборонивши ОСОБА_5 будь-яким способом розпоряджатися, в тому числі відчужувати, передавати в оренду, вчиняти будь-які інші правочини щодо вищевказаної техніки.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
ОСОБА_9 ОСОБА_3