28 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року про відмову у задоволенні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що засуджений ОСОБА_6 , відбуваючи покарання в Державній установі «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернувся до адміністрації установи із заявою про бажання проходити військову службу за контрактом, є засудженим стосовно якого, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 81-1 КК України, можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, оскільки вчинені ним злочини не відносяться до злочинів, за вчинення яких таке звільнення не застосовується, відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним ст. 21-5 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».
Вказує на те, що за результатами проведеного первинного медичного огляду ОСОБА_6 визнано придатним до військової служби. Відповідно до протоколу засідання комісії ДУ «Казанківська ВК (№ 93)» від 10.02.2026 р., прийнято рішення про представлення засудженого ОСОБА_6 до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Крім того, командиром військової частини НОМЕР_1 подана письмова згода про відібрання засудженого ОСОБА_6 кандидатом для проходження військової служби за контрактом на посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу 5 штурмової спеціалізованої роти до військової частини НОМЕР_1 .
Відзначає, що судом, при розгляді подання про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 81-1 КК України не враховано того, що вказаною нормою закону не передбачено заборони повторного застосування умовно-дострокового звільнення засудженого.
Вважає, що з урахуванням збройної агресії РФ та необхідності комплектування Збройних Сил України визначальним фактором у даній ситуаціє є письмова згода командування військової частини про прийняття на військову службу за контрактом ОСОБА_6 .
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання начальника Державної установи «Казанкіська виправна колонія (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду.
11.04.2023 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області ОСОБА_6 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
04.10.2023 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_6 засуджений до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.07.2024 р., звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом.
20.02.2025 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 289, із застосуванням ст. 71 КК України ОСОБА_6 засуджений до 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.05.2025 р. засудженого ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнено від покарання, призначеного йому вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.04.2023 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Постановлено, вважати ОСОБА_6 засудженим вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.10.2023 р. за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі. Вважати ОСОБА_6 засудженим за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 р. за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання у ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» з 11.04.2025 р.
Станом на 16.02.2026 р. відбутий засудженим ОСОБА_6 строк покарання складає 1 рік 3 місяці і 23 дні, невідбутий строк покарання складає 6 років 2 місяці і 8 днів.
Врахувавши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 , з якої вбачається, що останній заохочень не має, має 5 стягнень, які не знято та не погашено у встановленому законом порядку, відповідно до характеристики, затвердженої начальником Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» від 30.01.2026 р., засуджений ОСОБА_6 характеризується посередньо, залучається до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, до виконання поставлених завдань ставиться посередньо, посередньо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконання дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, порушує режим утримання, за що має ряд стягнень, які не знято та не погашено у встановлений законом порядок, заохочень не має, дотримується правомірних взаємо відносин з персоналом установи, виконує передбачені законодавством вимоги персоналу установи без контролю, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_6 оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній, заходи реалізації індивідуальної програми виконанні в повному обсязі, засуджений посередньо налаштований на реалізацію індивідуальної програми, процесі її реалізації не спостерігаються позитивні результати, звільнявся умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, для проходження військової служби за контрактом, однак належних висновків для себе не зробив, діючи повторно, у період умовно-дострокового звільнення вчинив новий умисний корисливий злочин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
За змістом ст. 81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом. У разі застосування судом умовно-дострокового звільнення на підставі, визначеній цією статтею, така особа звільняється умовно-достроково від відбування лише основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 відбуває покарання, як засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.02.2025 р. за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Початок строку покарання 24.10.2024 р., кінець строку 24.04.2032 р.
На день розгляду судом першої інстанції подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби засудженого ОСОБА_6 , останній, із призначених 7 років 6 місяців позбавлення волі, відбув 1 рік 3 місяці і 23 дні.
З урахуванням того, що засуджений ОСОБА_6 виявив бажання проходити військову службу за контрактом та відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», до нього можуть бути застосовані положення ст. 81-1 КК України.
Разом з тим, як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення, суд зобов'язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення або відмову в такому, суд повинен його мотивувати.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався та належним чином мотивував своє рішення.
Так, з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_6 та довідки про заохочення та стягнення від 30.01.2026 р. вбачається, що останній не має заохочень, має 5 стягнень, які не знято та не погашено у встановленому законом порядку. Відповідно до характеристики, затвердженої начальником Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» від 30.01.2026 р., засуджений ОСОБА_6 характеризується посередньо, залучається до робіт по благоустрою місць позбавлення волі, до виконання поставлених завдань ставиться посередньо, посередньо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконання дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, порушує режим утримання, за що має ряд стягнень, які не знято та не погашено у встановлений законом порядок, заохочень не має, дотримується правомірних взаємо відносин з персоналом установи, виконує передбачені законодавством вимоги персоналу установи без контролю. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_6 оцінюється як середній. Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Заходи реалізації індивідуальної програми виконанні в повному обсязі. Засуджений ОСОБА_6 посередньо налаштований на реалізацію індивідуальної програми. В процесі її реалізації не спостерігаються позитивні результати.
Крім того, ОСОБА_6 , який неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.07.2024 р. раніше вже звільнявся умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом, однак належних висновків для себе не зробив та діючи повторно, у період умовно-дострокового звільнення вчинив новий умисний корисливий злочин, у зв'язку із чим, відповідно до положень ст. 6 КВК України, ці факти не дають підстав вважати його готовим до стабільної самокерованої та правослухняної поведінки під час проходження військової служби за контрактом.
Наведені прокурором в апеляційній скарзі доводи, про те, що з урахуванням збройної агресії РФ та необхідності комплектування Збройних Сил України визначальним фактором у даній ситуаціє є письмова згода командування військової частини щодо прийняття на військову службу за контрактом, не можуть слугувати єдиними підставами для звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, окрім цього, вказані обставини були враховані судом першої інстанції при постановленні рішення про відмову у задоволенні клопотання.
Водночас, доводи прокурора про те, що засуджений ОСОБА_6 відбуваючи покарання в Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93)» самостійно подав до адміністрації установи заяву про бажання проходити військову службу за контрактом, є засудженим стосовно якого, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 81-1 КК України, можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним ст. 21-5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не впливають на правильність висновків суду щодо недоведення засудженим свого виправлення та перевиховання.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що відмовляючи у задоволенні подання начальника Державної установи «Казанкіська виправна колонія (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду, суд першої інстанції належним чином врахував умови, передбачені ст. 81-1 КК України, для такого звільнення, та погоджується з його висновками в частині того, що на час розгляду подання, засуджений ОСОБА_6 не готовий до самокерованої правослухняної поведінки і своєю поведінкою, з огляду на його особу, не довів свого виправлення, тому до нього не може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, а тому вважає, що підстав для скасування ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року, про що просить апелянт, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року про відмову у задоволенні подання начальника Державної установи «Казанкіська виправна колонія (№ 93)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 для проходження військової служби за контрактом та встановлення адміністративного нагляду, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3