Справа № 747/520/25
Провадження№ 3/747/37/26
04.05.2026 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого в НГВУ «Чернігівнафтогаз», раніше до адміністративної відповідальності притягувався 15.08.2025 року за ч.1 ст 130 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст 130 КУпАП-
10 вересня 2025 року в 20 год 22 хв в с Липове на вул Якубовича, 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, як вчинене повторно протягом року .
У судових засіданнях по справі ОСОБА_1 свою винність не визнав, і суду показав, що 10 вересня 2025 року у вечірній час він автомобілем не керував, а просто сидів у стоячому автомобілі та розмовляв по телефону, коли до нього під'їхали працівники поліції на патрульному автомобілі. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився, оскільки автомобілем не керував та дійсно перебував у нетверезому стані, оскільки напередодні у нього був день народження.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою, а саме - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 судом встановлено наступні фактичні обставини.
- з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 449892 від 10.09.2025 року, складеного інспектором СПД № 1 ВП №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Ю.В., вбачається, що 10.09.2025 в 20:22 ujl в с Липове на вул Якубовича, 9 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Від подальшого керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений, транспортний засіб переданий під розписку тверезому водію. Здійснювалась відеофіксація на нагрудну відеокамеру М-505 (0570). (а.с.2).
- 10 вересня 2025 року в 20 год 48 хв посадовою особою - інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Ю.В. виписано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначене направлення виписано до КНП «Прилуцька МЛ» на ім'я водія ОСОБА_1 , оскільки в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на місці зупинки не проводився, водій відмовився (а.с. 11)
Крім того посадовою особою - інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Ю.В. складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою газоаналізатора «Драгер», у якому зроблена відмітка про те, що водій відмовився від огляду (а.с.12)
Постановою Талалаївського районного суду від 15.08.2025 року, яка набрала законної сили 26.08.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн з поз бавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік, та стягнуто судовий збір за притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.20 -20 зв)
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора патрульного автомобіля (диск № 2) вбачається, що патрульний автомобіль з проблисковими маячками 10.09.2025 в 20:22 год рухається по дорозі, назустріч їде транспортний засіб (видно світло фар) і в період часу між 20:22:27 год та 20:22:29 год зустрічний транспортний засіб звернув вправо по ходу руху (на узбіччя) - зафіксовано на відеозаписі рух фар автомобіля вправо. Після цього на відеореєстраторі зафіксовано в 20:22:23 год як працівники поліції підходять вже до стоячого автомобіля, за кермом якого знаходився водій ОСОБА_1 .
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського вбачається, що 10.09.2025 в 20:23 год працівник поліції підходить до автомобіля з ввімкненим двигуном, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 , пропонує йому надати документи, що посвідчують особу, водій відмовляється. Під час спілкування працівник поліції неодноразово пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, які працівником поліції озвучуються - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук - 20:39 год, 20:45 год, 20:48 год ОСОБА_1 неодноразово відмовляється проходити огляд неодноразово, зазначаючи при цьому, що він дійсно нетверезий, а огляд проходити не буде, так як він за кермом не їхав, а стояв і говорив по телефону (20:31 год, 20:37 год, 20:38 год). Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейською поводив себе зухвало, виражався нецензурними словами, грубив, не виконував її законні вимоги щодо пред'явлення документів. Після того, як працівники поліції склали протокол відносно ОСОБА_1 , він відмовився підписувати його, вів себе неадекватно, говорив, що йому все рівно, так як він не їхав (20:52 год, 20:53 год, 20:54 год)
Для всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи судом було допитано працівника поліції ОСОБА_2 , яка складала протокол відносно ОСОБА_1 . Допитана в судовому засіданні інспектор СПД № 1 ВП №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 суду показала, що 10 вересня 2025 року у вечірній час під час патрулювання в с Липове на вул Якубовича назустріч патрульному автомобілю хаотично рухався автомобіль, це було видно по світлу фар. Коли побачив маячки патрульного автомобіля, то звернув праворуч на узбіччя і зупинився. Коли патрульні під'їхали, то за кермом стоячого автомобіля з ввімкненим двигуном знаходився ОСОБА_1 , який пояснив, що він не керував автомобілем, а просто стояв, більше нікого поряд не було.
Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Як встановлено в ході судового розгляду, працівниками поліції внаслідок виявлення у водія транспортного засобу ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.2 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, як вчинене повторно протягом року. Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах, зафіксовані на долученому до протоколу відеозаписі та не оспорюється самим ОСОБА_1 . Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння. Крім того, відповідно до п.2.5 ПДР проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія. Жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. З відеозапису зловживання поліцейськими в цій частині не вбачається. Суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а поведінка і відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 130 КУпАП, про що було повідомлено водія. Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейських та відеореєстратора патрульного автомобіля щодо обставин, за якими складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозапис, який стосується безпосередньо керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, починаючи з моменту прибуття працівників поліції до транспортного засобу, що зупинився, до повідомлення про складення протоколу відносно водія ОСОБА_1 . Будь-якої іншої особи, яка могла керувати транспортним засобом і яка за 30 секунд покинула його, на відеозаписі не зафіксовано і весь час відеозапису з 20:22 год до 20:54 год дана особа не з'явилась. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, як і його зухвалу поведінку під час спілкування з поліцейською та те, що водій не заперечував своє перебування в стані алкогольного сп'яніння. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку. Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.
Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Тому долучений до протоколу відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст 251 КУпАП, і тому береться судом до уваги як належний і допустимий доказ при розгляді справи.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи. Як встановлено в ході судового розгляду водій ОСОБА_1 не оскаржував дії співробітників патрульної поліції, тобто не звертався до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався зі скаргою на дії працівників поліції до керівництва, хоча мав для цього достатньо часу.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5, яким визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судом враховано, що ОСОБА_1 надав поліцейським чітку та зрозумілу відповідь, що він відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, яку поза розумним сумнівом можна вважати саме відмовою від огляду в розумінні ст. 130 КУпАП, при цьому зазначаючи, що транспортним засобом він не керував, але не пояснив, чому він перебував 10 вересня 2025 року в 20:22 год в темну пору доби на вулиці за кермом автомобіля з ввімкненим двигуном, хто саме був за кермом в тому разі коли за його версією ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, і як інший водій за 30 секунд покинув транспортний засіб, а сам ОСОБА_1 перемістився на водійське місце. У своїй постанові Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При цьому суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що водій ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.5 ПДР України і в його діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за якою до адміністративної відповідальності притягуються особи за як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які вчинили зазначене порушення повторно протягом року. З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини, вчинені повторно протягом року. Винність ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху повністю доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи. Його доводи про те, що того дня він не керував транспортним засобом, спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписами, які є достатнім для встановлення фактичних обставин події та прийняття законного, аргументованого рішення у цій справі. Невизнання ним своєї вини суд визнає як спосіб захисту від вчиненого правопорушення та уникнення відповідальності за вчинене та від накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість його винності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і були в повному обсязі досліджені під час розгляду справи, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами. У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Тобто, санкція ч. 2 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, особу ОСОБА_1 , який при керуванні джерелом підвищеної небезпеки повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст 130 КУпАП, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки відмовився, суд вважає за необхідне накласти стягнення ОСОБА_1 за скоєне правопорушення і визначити його необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, і приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді штрафу двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , належить йому на праві приватної власності.
Крім того, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн 60 коп.
Керуючись ст. 268, 283, 284, 307, 308, 130 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Роз'яснити положення ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя: Л.В.Тіщенко