Справа № 745/120/26
Провадження № 1-кп/745/24/2026
04.05.2026 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця кримінальне провадження № 12026275370000016 від 09.02.2026 рокуроку по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чорнотичі, Сосницького (нині-Корюківського) району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, освіта середня спеціальна, не маючого пільг та державних нагород, не депутата, раніше судимого вироком Сосницького районного суду від 26.03.2026 (набрав законної сили 27.04.2026) за ч.2 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 122 КК України,
Історія провадження.
02.03.2026 року до Сосницького районного суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
03.03.2026 ухвалою судді Сосницького районного суду Чернігівської області призначено підготовче судове засідання.
24.03.2026 ухвалою Сосницького районного суду Чернігівської області кримінальне провадження призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 07.02.2026, близької 14 год. 00 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник з мотивів особистих неприязних сімейних відносин з співмешканкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є особою похилого віку, та з якою спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, переслідуючи мету вчинення насильницьких дій, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілої та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_5 два удари кулаком своєї правої руки в ділянку обличчя зліва та не менше шести ударів ногою в область лівої сторони тулуба спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді пара орбітальних гематом, які у відповідності до висновку експерта №17 від 13.02.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я та тілесні ушкодження у вигляді переломів 7,8 ребер зліва, перелому лівої скулової кістки, які у відповідності до висновку експерта №17 від 13.02.2026 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я понад 21 день.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного насильства, що вчиняються в сім'ї, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS № 210) Стамбул, 11.05.2011 (далі - Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Вказаними умисними діями ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 1,3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», спричинив фізичне насильство відносно співмешканки ОСОБА_5 , чим вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнається винуватим обвинувачена.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 122 КК України, а саме спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але такого, що спричинило значну стійку втрату працездатності не менш як на одну третину.
Позиція сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті.
Згідно з обвинувальним актом, орган досудового розслідування вважає установленим те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України. Обставини, які пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.
Позиція сторони захисту.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 122 КК України, визнав повністю та дав показання, що 07.02.2026 біля 14.00 години він прийшов додому за адресою АДРЕСА_2 в нетверезому стані. Його співмешканка ОСОБА_5 теж була в нетверезому стані. Вона зробила йому зауваження, він не стримався і почав їй наносити удари. Він наніс два удари кулаком в обличчя з лівої сторони. Також він наніс не менше шести ударів ногою, внаслідок чого потерпіла отримала перелом ребер. В скоєному щиро розкаюється.
Підстави недоцільності досліджувати докази щодо фактичних обставин кримінального провадження.
У зв'язку з тим, що обвинувачений свою вину та обставини скоєного кримінального правопорушення визнав повністю, заслухавши думку інших учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, після роз'яснення учасникам судового розгляду щодо позбавлення права оскаржити обставини кримінального правопорушення в апеляційному порядку, суд вважає недоцільним досліджувати докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Мотиви, з яких суд виходить при ухваленні вироку.
На підставі допиту обвинуваченого суд приходить до висновку про доведеність його вини в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення і вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані ч.1 ст. 122 КК України, як спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але такого, що спричинило значну стійку втрату працездатності не менш як на одну третину.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність обставин, що його характеризують, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, за медичною допомогою до лікаря психіатра-нарколога не звертався, на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
З висновку органу пробації вбачається, що виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства згідно інформації, яка характеризує обвинуваченого за місцем проживання, умови його життєдіяльності, відносини у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, можливо у винятковому випадку. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважаємо додільним крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, слід покласти на особу додатковий обов'язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Таким чином, суд враховуєступінь тяжкості кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, беручи до уваги висновок органу пробації та позицію потерпілої ,яка просить його суворо не карати та не позбавляти волі, у зв'язку з чим, вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75,76 КК України, звільнивши від відбування покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки покласти на нього додатковий обов'язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України виконувати заходи передбачені пробаційною програмою.
Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і є справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.
Окрім цього, вироком Сосницького районного суду від 26.03.2026 (набрав законної сили 27.04.2026) ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у вигляді 1700 грн штрафу на користь держави. Вирок не виконаний, штраф засудженим не сплачено, що підтверджується наданою в судовому засіданні довідкою органу пробації.
Тобто, інкриміноване на даний час ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, яке мало місце 07.02.2026, вчинено ним до постановлення вищевказаного вироку.
Верховний Суд у постанові від 01.04.2024 року у справі № 183/6854/20 вказав, що приписами ст. 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
При цьому, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК, суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК.
Водночас призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК має ряд особливостей, одна з яких полягає в тому, що в разі, коли особа засуджується до покарання, яке належить відбувати реально, а за наступним вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Таким чином, враховуючи, що вироком Сосницького районного суду від 26.03.2026 ОСОБА_4 засуджено до реального покарання (штраф), а за даним вироком обвинувачений звільняється від відбування покарання з випробуванням, то кожний вирок слід виконувати самостійно.
Запобіжні заходи не застосовувались. Підстави для обрання запобіжного заходу при постановленні вироку відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Керуючись ч.3.ст. 349, 368, 370 , 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки.
Згідно ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов"язати періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_4 обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Вирок Сосницького районного суду від 26.03.2026, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн, виконувати самостійно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд Чернігівської області .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1