04.05.2026
Справа № 744/969/25
Провадження № 2/744/211/26
04 травня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, -
Представником позивача - адвокатом Голиком Євгеном Валерійовичем в інтересах позивача, ОСОБА_1 , пред'явлено до суду позов до відповідача, Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, в якому представник позивача просив: «визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами вцілому, який розташований по АДРЕСА_1 ; справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження».
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив про те, що по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, в якому проживає позивач.
Відповідно до витягу з погосподарської книги по селу Костобобрів Семенівської міської ради Чернігівської області № 124 від 03 вересня 2025 року житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги № 3 на 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , значиться за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто за позивачем.
Коли позивач вирішив зареєструвати своє право власності на вищевказаний житловий будинок, то це виявилося не можливим через відсутність будь-яких документів щодо будівництва даного будинку.
Представник позивача вважає, що за позивачем може бути визнано право власності на вищевказаний будинок з господарськими будівлями за наступних підстав.
Вищевказаний будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами було збудовано пращурами позивача в 1956 році на відведеній для цього земельній ділянці. Позивач проживає у ньому з народження. Питання набуття права власності на той час регулювалося постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків». Даний правовий акт не пов'язував виникнення права власності на житловий будинок з проведенням його реєстрації. Це також підтверджено правовим висновком Верховного Суду України в цивільній справі № 6-137цс13 від 18.12.2013 року.
31.01.1966 року наказом Мінкомгоспу УРСР була затверджена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, яка діяла до 13.12.1995 року (далі - Інструкція). Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української PCP, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у господарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім'я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.
Таким чином, житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані по АДРЕСА_1 були зареєстровані відповідно до чинного на той час (початок 1990-х років) законодавства за позивачем, тому він став власником житлового будинку та господарських будівель, що ніколи ніким не оспорювалось.
З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та Цивільного кодексу України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, гак як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлена також пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В той же час в частині 5 ст. З цього ж Закону зазначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обтяжень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок державного обліку житлового фонду» у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювались рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Проте, незважаючи на внесення запису у погосподарську книгу, позивач, будучи юридично не обізнаним, своє право власності в БТІ не зареєстрував (не оформив).
Таким чином право власності на будинок у встановленому законом порядку на даний час не зареєстровано. Зареєструвати право власності на даний час неможливо, оскільки на будинок відсутній правовстановлюючий документ.
В 2025 році позивач звернувся в органи БТІ та виготовив технічну документацію (технічний паспорт) на зазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, чим підтверджується належний технічний стан житлового будинку та інших забудов.
Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не має можливості оформити право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, які фактично є його власністю, якою він болодіє багато років, та розташовані по АДРЕСА_1 , позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.
Рішенням Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області від 21 вересня 2009 року позивачу, як фактичному власнику будинку, було передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення сільської ради позивач 12.06.2020 року зареєстрував своє право власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 7424783001:01:001:0421), яка розташована під спірним житловим будинок та господарськими будівлями і спорудами.
Ухвалою судді від 21 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, доручив представляти свої інтереси в суді адвокату Голику Євгену Валерійовичу.
У судове засідання представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду подав письмову заяву, згідно даних якої просив розгляд даної справи провести без його участі та без участі позивача, позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача, Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Семенівський міський голова Новгород-Сіверського району Чернігівської області Деденко Сергій Іванович у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву, згідно даних якої просив розглянути справу без представника Семенівської міської ради протягом усіх судових засідань, у задоволенні позовних вимог міська рада не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити позов повністю за наступних обставин.
У справі встановлено, що по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, в якому проживає позивач. Відповідно до витягу з погосподарської книги по селу Костобобрів Семенівської міської ради Чернігівської області № 124 від 03 вересня 2025 року житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги № 3 на 1996-2000 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 значиться за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто за позивачем. Коли позивач вирішив зареєструвати своє право власності на вищевказаний житловий будинок, то це виявилося не можливим через відсутність будь-яких документів щодо будівництва даного будинку.
Представник позивача вважає, що за позивачем може бути визнано право власності на вищевказаний будинок з господарськими будівлями за наступних підстав.
Вищевказаний будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами було збудовано пращурами позивача в 1956 році на відведеній для цього земельній ділянці. Позивач проживає у ньому з народження. Питання набуття права власності на той час регулювалося постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків». Даний правовий акт не пов'язував виникнення права власності на житловий будинок з проведенням його реєстрації. Це також підтверджено правовим висновком Верховного Суду України в цивільній справі № 6-137цс13 від 18.12.2013 року.
31.01.1966 року наказом Мінкомгоспу УРСР була затверджена Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, яка діяла до 13.12.1995 року (далі - Інструкція). Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української PCP, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у господарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім'я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.
Таким чином, житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані по АДРЕСА_1 були зареєстровані відповідно до чинного на той час (початок 1990-х років) законодавства за позивачем, тому він став власником житлового будинку та господарських будівель, що ніколи ніким не оспорювалось.
З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та Цивільного кодексу України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються, гак як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Обов'язковість державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлена також пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В той же час в частині 5 ст. З цього ж Закону зазначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обтяжень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок державного обліку житлового фонду» у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювались рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Проте, незважаючи на внесення запису у погосподарську книгу, позивач, будучи юридично не обізнаним, своє право власності в БТІ не зареєстрував (не оформив).
Таким чином право власності на будинок у встановленому законом порядку на даний час не зареєстровано. Зареєструвати право власності на даний час неможливо, оскільки на будинок відсутній правовстановлюючий документ.
В 2025 році позивач звернувся в органи БТІ та виготовив технічну документацію (технічний паспорт) на зазначений житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, чим підтверджується належний технічний стан житлового будинку та інших забудов.
Враховуючи ту обставину, що на даний час позивач не має можливості оформити право власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами, які фактично є його власністю, якою він болодіє багато років, та розташовані по АДРЕСА_1 , позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх невизнаних прав.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є - визнання права.
Рішенням Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області від 21 вересня 2009 року позивачу, як фактичному власнику будинку, було передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення сільської ради позивач 12.06.2020 року зареєстрував своє право власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 7424783001:01:001:0421), яка розташована під спірним житловим будинок та господарськими будівлями і спорудами.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки будь-яких заперечень проти позову від відповідача не надійшло, а тому немає ніяких перешкод для визнання права власності на зазначений будинок за позивачем ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов представника позивача - адвоката Голика Євгена Валерійовича в інтересах позивача ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими і побутовими будівлями та надвірними спорудами в цілому, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача - адвокат Голик Євген Валерійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Семенівська міська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04062009, місцезнаходження: вулиця Героїв України, будинок 6, місто Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, 15400).
Суддя: С. В. Смага