про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
01 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1405/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сіжук О.В.,
вивчивши заяву позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з наступними позовними вимогами:
-визнати протиправним рішення № 241670017333 від 06.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яким відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з переходом з пенсії по віку згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 27.02.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», виходячи із довідок від 25.02.2025: № 20 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); № 21 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 06.03.2025 №241670017333 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з переходом з пенсії по віку згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 про перехід з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію на умовах Закону України “Про державну службу», з урахуванням висновків суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 з поданням відповідачем звіту.
В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що після набрання рішенням законної сили Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не здійснило реального повторного розгляду заяви від 27.02.2025 з урахуванням висновків суду та поданих до неї довідок №20 і №21, а обмежилося формальним «перерахунком», результат якого прямо суперечить змісту судового рішення. Із документа «Перерахунок пенсії» вбачається, що після такого «виконання» рішення суду пенсію визначено по періодах у мінімальному розмірі: 2361,00 грн, за окремі періоди 2025 року - 2595,00 грн, з 01.01.2026, а з 01.03.2026 - довічно 2595,00 грн. Із змісту цього документа видно, що основний розмір пенсії від заробітку зазначено як 0,0000, а фактична виплата сформована на рівні мінімальної виплати. Тобто, відповідач фактично не взяв до уваги довідки №20 і №21, які були подані із заявою і, які мали бути враховані при її повторному розгляді.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів ймовірного невиконання рішення суду відповідачем.
В свою чергу у якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Як зазначалось вище, рішенням суду від 16.10.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 про перехід з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію на умовах Закону України “Про державну службу», з урахуванням висновків суду.
Проте, як свідчать повідомлені представником позивача обставини, станом на день подання до суду цієї заяви рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025, яке набрало законної сили, не виконано.
Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Тобто, саме рішення, яке набрало законної сили, і є підставою для його виконання. Рішення суду виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд наголошує на обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає обов'язковому виконанню, зокрема, на всій території України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями. У випадку невиконання судового рішення передбачається встановлена законом відповідальність.
Вказане передбачено положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст якої наведено вище.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами другою, третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи викладене, з метою ефективного та реального виконання рішення суду, яке набрало законної сили, однак яке відповідачем безпідставно не виконано, суд вважає за необхідне зобов'язати суб'єкта владних повноважень Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 23.05.2025.
Крім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до абзацу першого частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту чи подання його з порушенням встановленого судом строку, суд може вжити до суб'єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини шостої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №600/1405/25-а - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна