04 травня 2026 року Справа № 580/3693/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) в особі свого представника адвоката Шаповалова А.М. звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2), в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19 січня 2026 року 21 з частині зарахування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до списку особового складу військової частини НОМЕР_3 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) та виключити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача до суду подано клопотання 22.04.2026 (вх№21191/26) про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що спірні відносини стосуються прийняття позивача на військову службу, яка згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є публічною службою. Тобто, в даному випадку підлягає застосуванню спеціальний місячний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Як зазначає сам позивач в позовній заяві, про оскаржуваний наказ йому стало відомо 19.01.2026, відповідно строк звернення до суду сплив 19.02.2026. Позовна заява датована 08.04.2026, тобто подана з пропуском строку звернення до суду.
Представник позивача 23.04.2026 (вх№21595/26) подав до суду заяву в якій просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду у справі № 580/3693/26 та відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду. Заява мотивована тим, що із змісту позовної заяви вбачається, що 18.01.2026 року в місті Жашків приблизно о 10:00 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно з працівниками Національної поліції України було затримано та доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наступного дня, 19.01.2026 р. ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини від 19.01.2026 р. № 21 (відомості про номер та дату наказу командира військової частини НОМЕР_1 наявні у військовому квитку від 19.01.2026 р.) (копія військового квитка наявна в додатках до позову № 4). Зазначає, що ані постанови військово-лікарської комісії про придатність до військової служби, ані копії наказу начальника ТЦК та СП про призов, ані копії наказу командира військової частини про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 на руки не видавалися. Адвокатом неодноразово надсилалися запити для отримання оскаржуваних наказів, однак станом на день подання позовної заяви відповідей Відповідачів ані на адресу для листування, ані на електронну адресу адвоката не надходило (докази направлення адвокатського запиту наявні в додатках до позовної заяви № 8, № 11). Таким чином, запитуваних документів, в тому числі копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , довідки військово-лікарської комісії, картки обстеження та медичного огляду, пакет супровідних документів: історії хвороби, результати обстежень, висновки вузьких спеціалістів тощо надано не було. Отримання зазначених документів мало істотне значення для належної підготовки позовної заяви та забезпечення ефективного захисту прав Позивача, оскільки вони є ключовими доказами у справі, необхідними для підтвердження фактичних обставин призову, встановлення допущених порушень та обґрунтування позовних вимог. У зв'язку з цим, одночасно з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів судом, оскільки документи, які мають істотне значення для справи, не були добровільно надані Відповідачами на адвокатські запити. Таким чином, Позивач звернувся до суду 09 квітня 2026 року після вжиття всіх розумних та необхідних заходів щодо самостійного збирання доказової бази.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, позивач виражає незгоду з наказом про призов позивача на військову службу, а також з наказом командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування останнього до списків особового складу вказаної військової частини.
Отже, спірні відносини стосуються прийняття позивача на військову службу, яка згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є публічною службою. Тобто, в даному випадку підлягає застосуванню спеціальний місячний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що для захисту своїх порушених прав 23.01.2026 р. (через чотири дні після неправомірної мобілізації) між адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем та громадянином України ОСОБА_1 було укладено Договір про надання Адвокатським бюро «Юридична компанія «Шаповалов та партнери», правової допомоги № 23-01/26.
Як вказує представник, з метою належної підготовки позовної заяви до суду адвокат Шаповалов Андрій Миколайович та родина Позивача протягом певного часу збирали наявні у них документи щодо стану здоров'я Позивача, щодо проходження ним військоволікарських комісій, тощо. При цьому, лише 8 лютого 2026 року усі зібрані документи були передані представнику Позивача - адвокату Шаповалову Андрію Миколайовичу.
Після отримання та аналізу переданих документів, з метою збирання повної доказової бази, з'ясування правових підстав призову, проходження військоволікарської комісії, зарахування до списків особового складу військової частини та отримання документів, що стосуються проходження Позивачем військової служби, 16 лютого 2026 року адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем в інтересах Позивача на адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено адвокатський запит, у якому, зокрема, просив надати: 1. Копію наказу (витяг з наказу) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації. 2. Копії документів за результатами проходження ОСОБА_1 медичного огляду (довідку військово-лікарської комісії, картку обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи, направлення тощо). 3. Копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
У відповідь на вказаний адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 20.02.2026 року за вих. № 1021/6/309 повідомив, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, у зв'язку з чим відмовив у її наданні (копія листа наявна в додатках до позовної заяви № 7). Згідно з інформацією з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта», відповідне поштове відправлення було отримано ІНФОРМАЦІЯ_7 24 лютого 2026 року (докази отримання адвокатського запиту наявні в додатках до позовної заяви № 6).
Станом на дату подання позовної заяви запитуваної інформації та документів ІНФОРМАЦІЯ_7 надано не було.
11 березня 2026 року представником Позивача засобами поштового та електронного зв'язку було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання вищевказаних документів.
Того ж дня було направлено повторний адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Станом на день подання позовної заяви відповідей Відповідачів ані на адресу для листування, ані на електронну адресу адвоката не надходило (докази направлення адвокатського запиту наявні в додатках до позовної заяви № 8, № 11).
Таким чином, запитуваних документів, в тому числі копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , довідки військово-лікарської комісії, картки обстеження та медичного огляду, пакет супровідних документів: історії хвороби, результати обстежень, висновки вузьких спеціалістів тощо надано не було.
Таким чином, адвокат, враховуючи гарантії адвокатської діяльності, встановлені державою, має право розраховувати на своєчасне надання відповіді на адвокатський запит у строк, визначений законом.
Водночас, для отримання відповідей на адвокатські запити необхідно враховувати додатковий час на зворотне поштове пересилання кореспонденції та її фактичне вручення представнику Позивача.
Навіть у разі своєчасного оформлення відповіді адресатом, її фактичне отримання адвокатом відбувається пізніше строку, встановленого законом для надання відповіді (5 робочих днів). Водночас, станом на 09 квітня 2026 року (день подання позовної заяви) відповіді на адвокатські запити від Відповідачів отримано не було.
Інших даних щодо ознайомлення позивача зі спірними наказами відповідач не надав.
Суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, слід обчислювати з моменту, коли відповідач ознайомив позивача з оскаржуваними наказами. Саме з цієї дати треба рахувати строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
Суд зазначає, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження своїх доводів.
Відповідач же вказаним обов'язком знехтував та не надав суду доказів ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами раніше, а також не надав відповідних доказів, що оскаржувані накази були надані адвокату у відповідь на адвокатські запити.
Крім того, дотримання позивачем строку звернення до суду, наявність поважних причин його пропуску та поновлення досліджувалось судом при відкритті провадження. Позивачем зазначались ті ж самі обставини, на існування яких вказує відповідач. Оцінка цим обставинам була надана судом, причини пропуску строку визнані поважними. Підстави для повторної оцінки поважності тих самих причин пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності відсутні. Ніякі інші підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідачем не повідомлені.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у даній справі, а отже клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ