Справа № 560/7233/26
04 травня 2026 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить
визнати протиправною бездіяльність Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області, що полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №80446040 в день отримання заяви позивача та копії ухвали суду від 20.03.2026 у справі №673/305/26, всупереч частини 2 статті 39 та пункту 1 частини 4 статті 4 Закону "Про виконавче провадження", невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадженню №80446222 в день отримання заяви позивача та копії ухвали суду від 20.03.2026 у справі №673/304/26, всупереч частини 2 статті 39 та пункту 1 частини 4 статті 4 Закону "Про виконавче провадження", незнятті арештів та обтяжень, накладених у межах зазначених проваджень, неповерненні виконавчих документів стягувачу та
зобов'язати Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області негайно: винести постанову про закінчення виконавчого провадження №80446040, винести постанову про закінчення виконавчого провадження №80446222, скасувати всі арешти та обтяження, накладені на майно і кошти в межах виконавчих проваджень №80446040 та №80446222, відповідно до частини 1 статті 40 Закону "Про виконавче провадження", виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, повернути виконавчі документи (постанови №220079 та №220089 від 11.02.2026) стягувачу.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За змістом пунктів 3 і 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
У позовній заяві позивач стверджує про протиправність дій відповідача в межах виконавчих проваджень №80446040 та №80446222. Водночас, у матеріалах справи відсутні постанови про відкриття виконавчих проваджень та інші докази, які обгрунтовують обставини, на які посилається позивач у позові.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений у розмірі 3328,0 грн.
У позовній заяві позивач вказує, що частиною першою статті 3, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені випадки справляння судового збору та розміри його ставок. Унормувавши в Законі питання справляння судового збору, розміри його ставок, законодавець не відніс до об'єктів справляння судового збору (частина перша статті 3) скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення. Тому наявні підстави для звільнення від сплати судового збору.
Суд враховує, що у Рішенні від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024 (справа про обов'язковість судового рішення) Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У контексті зазначених висновків Конституційного Суду України суд враховує, що відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Водночас, позивач, подав до суду позовну заяву згідно зі статтею 287 КАС України, за змістом якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, передбачені статтями 447 ЦПК України і 287 КАС України механізми судового контролю за виконанням судових рішень мають певні відмінності.
Зокрема, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних/приватних виконавців в порядку статті 447 ЦПК України передбачає звернення зі скаргою в межах тієї ж справи, в якій було прийнято судове рішення, що знаходиться на виконанні в органі державної виконавчої служби чи приватного виконавця, водночас у порядку статті 287 КАС України - звернення до суду з новим позовом.
До того ж, Законом України від 31.10.2024 №4056-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення частину другу статті 3 викладено в новій редакції, зокрема, доповнено пунктом 19, який передбачає, що судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Указані зміни до Закону №3674-VI набрали чинності 14.11.2024.
Натомість, за звернення до суду з позовом у порядку статті 287 КАС України судовий збір сплачується в загальному порядку в розмірах, визначених у статті 4 Закону №3674-VI.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.03.2025 по справі №160/4397/24.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук