Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 травня 2026 року Справа № 520/6411/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича (вул. Бульварна, буд.12,с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл.,62459), Заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича (вул. Бульварна, буд. 12,с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл.,62459) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Височанський селищний голова Мороз Олександр Васильович Заступник Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олег Володимирович про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати дію Височанського селищного голови О. Мороза щодо розгляду Звернення ОСОБА_1 , яке було зареєстровано 09.02.2026 за № 22/005688-20 в Офісі Президента України, та незаконно потрапило на розгляд ОСОБА_2 і їм цей розгляд організовано за участі ОСОБА_3 неправомірною, такою що порушила зобов'язання надані Україною за ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: застосування до ОСОБА_1 заборонених дій, які класифікуються як приниження людської гідності.
- визнати дію заступника Височанського селищного голови О. Тройно щодо участі у розгляді Звернення ОСОБА_1 , яке було зареєстровано 09.02.2026 за №22/005688-20 в Офісі Президента України, та незаконно потрапило на розгляд ОСОБА_3 неправомірною, такою що порушила зобов'язання надані Україною за ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: застосування до Рибалка Євгена Опанасовича заборонених дій, які класифікуються як приниження людської гідності.
- зобов'язати Височанського селищного голови О. Мороза в подальшому не застосовувати будь яких дій, відносно мене, які підпадають під заборону встановлену ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- зобов'язати заступника Височанського селищного голови О. Тройно в подальшому не застосовувати будь яких дій, відносно мене, які підпадають під заборону встановлену ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- направити інформацію до Міністерства закордонних справ України про невиконання Височанським селищним головою О. Морозом та його заступником О. Тройно вимог ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод для інформування про це відповідно Президента України або Кабінет Міністрів України і з внесенням пропозиції щодо вжиття необхідних заходів.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про доплату судового збору в сумі 2662,40 грн.
09.04.2026 року від позивача через канцелярію суду надано клопотання в якому останній просить суд повторно вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору за розгляд позовної заяви.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу. Питання звільнення від сплати судового збору прямо залежить виключно від розміру доходу позивача. Скаржник зауважує, що він повинен сплатити судовий збір з пенсії, яка є соціальною виплатою, яку призначила держава для підтримки його життєдіяльності на підставі втрати працездатності. Також зазначає рішення ЄСПЛ від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" з пункту 39 по 47, відповідно до яких наявність інших коштів у позивача не є підставою не допуску його до правосуддя. Посилаючись на пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 5 ст. 242 КАС України, ухвали Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №520/31230/25 та від 02.08.2019 у справі №761/12145/17, просить повторно розглянути клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Суд, розглянувши клопотанням представника позивача, зазначає наступне.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан не дозволяє сплатити збір, а суд лише здійснює оцінку цих доказів на предмет їхньої достатності. Оскільки, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою звільнити її від сплати судового збору суди повинні насамперед установити наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
З наведеного слідує, що саме на заявника покладено обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення його від сплати судового збору. Отже для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів або скрутний майновий стан, що надає об'єктивні підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Вище викладене узгоджується з висновками Верховного Суду від 17.03.2026 у справі № 640/12399/21.
В ухвалі про залишення позову без руху від 30.03.2026 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, при цьому вказав які документи є достатніми доказами підтвердження скрутного майнового стану позивача, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо), надаючи можливість усунути недоліки позовної заяви шляхом надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині надання доказів на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_1 не виконано.
Доказів щодо тяжкого майнового стану (довідки з пенсійного фонду, з навчального закладу, декларацію про доходи, витяг з реєстру нерухомого майна, витяг з реєстру транспортних засобів тощо), заявником не надано.
Тобто заявником свідомо проігноровано можливість об'єктивно довести обґрунтованість саме підстав щодо звільнення його від сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, метою усунення для такої особи перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря понесення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
При цьому, стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може зменшити судові витрати (звільнити від їх понесення), яких зазнає сторона. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому зобов'язана навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат або звільнити від їх оплати. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Подібна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.12.2025 у справі №420/11879/25.
Заявник у клопотанні наполягає на тому, що розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік, що вбачається з поданих до клопотання про звільнення від сплати судового збору відомостей з Держаного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік, відповідно до яких відомості про отримані доходи відсутні.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Установивши у статті 8 Закону № 3674-VI такий критерій для звільнення від сплати судового збору (а саме коли сума судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік), законодавець не визначив чіткого переліку доказів, якими мають підтверджуватися такі обставини.
Разом із тим, відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 3674-VI при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, суд наділений розсудом в кожному конкретному випадку, за своїм внутрішнім переконанням, визначати наявність у особи можливості сплатити судовий збір, і такі висновки суд може зробити лише на підставі поданих такою особою доказів щодо її майнового стану.
Втім, усталеним у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19, від 14 лютого 2024 року у справі №990/310/23 та в постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 520/497/23.
Заявник, зазначаючи про незадовільний майновий стан, що не дає йому змогу сплатити судовий збір, в обґрунтування таких обставин надає лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік, відповідно до яких інформація про отримані доходи відсутня.
Проте вказана довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, пенсія, тощо) (подібне правозастосування використано Верховним Судом в постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 520/497/23).
З огляду на викладене, суд позбавлений можливості визначити дійсний майновий стан позивача та перевірити наявність обґрунтованих підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі, що зумовлює висновок про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Щодо посилання ОСОБА_1 на ухвали Верховного Суду від 02.08.2019 у справі №761/12145/17 та від 16.03.2026 у справі №520/31230/25, суд звертає увагу, що такі ухвалені у справах з іншими обставинами та не є релевантними.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне розглянути питання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Оскільки позивач має намір усунути недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде повернута позивачу у відповідності до вимог ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Височанського селищного голови Мороза Олександра Васильовича, Заступника Височанського селищного голови з питань житлово-комунального господарства Тройно Олега Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 30.03.2026 на п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Заічко О.В.