Справа № 583/1097/26
3/583/493/26
Іменем України
01 травня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 07.02.2026 о 13 год. 40 хв. по пров. Кириківському, 1 в м. Охтирка Сумської області керував транспортним засобом «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, що обмежена у праві керування транспортними засобами на один рік, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення повторно протягом року. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначивши, що дійсно судовим рішенням позбавлений права керування транспортним засобом, 19.01.2026 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та 07.02.2026, повертаючись з м. Харкова до м. Суми, передав керування своїм транспортним засобом іншій особі, який, однак, за станом здоров'я не міг продовжувати рух, тому змушений був сісти за кермо. Вважав наявними поважні причини керування транспортним засобом без водійського посвідчення.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу наступного висновку.
За приписами ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Диспозицією ч. 5 ст. 126Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585449 від 07.02.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6532540 від 19.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн.
Крім того обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції.
Суд приймає зазначені вище докази до уваги, вважає їх належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення є такими, що узгоджуються між собою, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення та зібрані у порядку, встановленому законом.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
При цьому суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 щодо наявності поважної причини у керуванні ним транспортним засобом будучи особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами, оскільки такі обставини не знайшли свого підтвердження сукупністю досліджених судом доказів під час розгляду справи та розцінюються судом як намагання ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Так за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з довідкою з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України ІІПС «Армор» за відомостями ГСЦ МВС посвідчення водія ОСОБА_1 підлягає вилученню.
Відповідно до ст. 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
В протоколі про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1 №585449 від 07.02.2026 вказано, що власником автомобіля марки «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 , яким 07.02.2026 о 13 год. 40 хв. керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 , а тому відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
З огляду на викладене, при призначенні стягнення суд, враховуючи характер правопорушення, особу порушника, його вік, стан здоров'я, ступінь вини, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за вказане правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу. В даному випадку така міра покарання буде відповідати тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме (3328 грн. х 0,2) =665,60 грн.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок населений пункт: Сумська область/м.Суми, отримувач: ГУК Сум.обл/Сумська обл./21081300, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування податку: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавлення права керування транспортним засобом строком 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко