Справа № 588/1342/25
Провадження № 1-кп/950/88/26
29 квітня 2026 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 , обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 , обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
захисника - ОСОБА_11 , обвинуваченого - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження № 42023202520000038 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 310 КК України,
ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. ст. 28, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України; зареєстрований: АДРЕСА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому вчергове просив продовжити застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, серед яких є тяжкий та особливо тяжкий злочини проти власності. Зазначає, що обґрунтованість пред'явленого обвинувачення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними. Обґрунтовуючи необхідність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу прокурор зазначає, що наявні ризики на момент розгляду клопотання не зменшились, оскільки обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Захисник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Зазначив, що в ході судового розгляду, із досліджених судом доказів, видно, що частина обвинувачення не підтверджується. На даний час обвинувачені утримуються під вартою протягом значного часу, розгляд справи триває, однак через неявку потерпілих занадто повільно, що призводить до подальшого тримання обвинувачених під вартою. Зазначає, що обвинувачені мають тісні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, а тому прибуватимуть до суду за першою вимогою. Захисник вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням відповідних обов'язків, в повному обсязі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
ОСОБА_7 підтримав свого захисника, проти задоволення клопотання заперечував.
Адвокат ОСОБА_9 та її підзахисний, адвокат ОСОБА_11 та його підзахисний підтримали позицію захисника ОСОБА_7 , указували на можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Вислухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Суд зазначає, що ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 10.03.2026 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_7 , було продовжено до 08.05.2026 включно.
На момент вирішення клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває, та не може бути завершений до указаної дати.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу прокурор посилався на те, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, ризики на даний час не зменшились та не відпали, а інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд частково погоджується з доводами прокурора з огляду на наступне.
Так, суд вважає доведеними та такими, що продовжують існувати ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, тобто ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, суд пов'язує наявність ризику переховування від суду з тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні в сукупності п'яти кримінальних правопорушень, в тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочинів проти власності. Санкція за однин із таких злочинів передбачає безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що обґрунтовано може спонукати обвинуваченого до ухилення від суду.
Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд пов'язує із тим, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.04.2023 ОСОБА_7 був засуджений за вчинення, в тому числі, тяжкого злочину проти власності, а злочин за одним із епізодів в межах даного кримінального провадження, вчинив у період іспитового строку.
Зазначена обставина як негативно характеризує обвинуваченого та свідчить про його стійку негативну поведінку так і обтяжує можливе покарання в межах даного кримінального провадження, що додатково може спонукати обвинуваченого до ухилення від суду.
Щодо ризику впливу на потерпілих та свідків, суд вважає, що наразі такий ризик суттєво зменшився.
По-перше, судом допитано усіх потерпілих окрім ОСОБА_13 . По-друге, судовий розгляд триває з 30.10.2025 і потерпілий ОСОБА_13 неодноразово викликався до суду для його допиту.
У судовому засіданні прокурор неодноразово повідомляв, що місце перебування потерпілого йому не відоме, а також указував на те, що до потерпілого було застосовано запобіжний захід, однак доказів на підтвердження таких обставин не надав.
Судом вживалися заходи щодо виклику потерпілого ОСОБА_13 , однак останній поштових відправлень не отримував, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
Виходячи із указаних обставин, зважаючи на відсутність інформації про місце перебування ОСОБА_13 , суд вважає, що ризик впливу на нього з боку обвинувачених суттєво зменшився.
Ризик впливу на свідків хоча формально існує на даному етапі кримінального провадження, однак наразі прокурор не повідомив, які саме свідки будуть допитані в ході судового розгляду, на яких із них обвинувачені можуть об'єктивно впливати та чим підтверджені такі обставини.
За наведених обставин суд має встановити чи є найсуворіший запобіжний захід - тримання під вартою, пропорційним та адекватним засобом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого на даний час та чи доведена прокурором та обставина, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд зазначає, що в межах даного кримінального провадження обвинувачений утримується під вартою з 08.08.2024, тобто більше одного року та восьми місяців на теперішній момент. При цьому подальший строк тримання під вартою за умови наявних ризиків, які не змінюються в бік погіршення, на думку суду, виходить за межі розумного з огляду на обставини даного кримінального провадження.
У рішенні від 12.01.2012 Європейський суд з прав людини у справі «Тодоров проти України» зазначив, що для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
У рішеннях у справах «Доронін проти України» та «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з пунктом 3 статті 5 зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. Такі підстави мають бути чітко вказані національними судами.
У даному випадку судом встановлено, що наразі обґрунтовано існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик втечі та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Однак суд вважає, що прокурором не доведено неможливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а наведені у клопотанні обґрунтування з цього приводу не виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою та носять здебільшого формальний характер, в тому числі враховуючи тривали строк застосованого до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу.
Суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, може в повній мірі запобігти наявним ризикам
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов'язані з позбавленням (обмеженням) волі обвинуваченого.
Фактично такий запобіжний захід, з покладенням відповідних обов'язків, враховуючи контроль з боку органу Національної поліції, здатен унеможливити як зникнення обвинуваченого з місця проживання, де останній повинен перебувати цілодобово, так і спілкування обвинуваченого зі свідками та потерпілими.
У той же час, невиконання обов'язків, покладених на обвинуваченого при застосуванні раніше обраного запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене вище, клопотання прокурора не підлягає задоволенню у зв'язку із чим суд вважає за необхідне змінити застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; проживає: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк не більше двох місяців - до 26.06.2026 включно.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
1. не залишати місця постійного проживання, а саме квартири АДРЕСА_6 цілодобово без дозволу суду;
2. прибувати до суду за кожною вимогою;
3. утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю
Виконання ухвали доручити відділенню поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора.
Негайно звільнити ОСОБА_7 з під варти.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 04.05.2026 о 15 год. 45 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_14
Судді ОСОБА_15
ОСОБА_16