Справа № 570/749/26
Номер провадження 2-с/570/10/2026
24 квітня 2026 року м.Рівне
Рівненський районий суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №570/749/26 від 06.03.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги з розподілу природного газу, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить скасувати судовий наказ виданий 06.03.2026 Рівненським районним судом Рівненської області у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 5 029,36 грн та про стягнення 332,80 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Заяву про скасування судового наказу обгрунтовує тим, що 06.03.2026 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" Рівненським районним судом Рівненської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 5 029,36 грн.
Проте, вважає вимоги стягувача неправовірними, безпідставними та необгрунтованими. Так, заявником не надано копії ліцензії ТОВ "Газорозподільні мережі України" на розподіл газу, видану НКРЕКП, а також документів, що підтверджують передачу газорозподільних мереж на баланс ТОВ "Газорозподільні мережі України" від держави чи громади. Взагалі не надано документів, які підтверджують правові підстави користування газорозподільними мережами та документами, які підтверджують законність діяльності будь-якого оператора інфраструктури. Крім того, розрахунок заборгованості теж є необгрунтованим, бездоказовим та підписаний не заявником, а іншою невстановленою особою.
Таким чином, вимоги заявника боржниця вважає безпідставними, оскільки нею не підписано жодних документів з оператором газорозподільної мережі, заявником не надано доказів укладення з нею договору у письмовій формі або належних доказів приєднання до публічного договору, заявником не надано копії чинної ліцензії на розподіл природного газу, відсутні документи, що підтверджують передачу газорозподільних мереж у користування чи баланс ТОВ "Газорозподільні мережі України", розрахунок заборгованості є необгрунтованим та викликає сумніви щодо його правильності, вона не визнає наявність заборгованості у зазначеному розмірі.
Таким чином, між заявником та стягувачем існує спір щодо права, що виключає можливість розгляду справи в наказному провадженні, а тому просить скасувати судовий наказ від 06.03.2026 року.
Проаналізувавши наведені боржником доводи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як встановлено ч. 1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов'язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов'язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу, суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.05.2019 в справі №760/6860/17-ц (провадження № 61-31915св18), наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" роз'яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Вивчивши заяву про скасування судового наказу та долучені до заяви документи, суд вважає, що форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідає вимогам, викладених уст. 170 ЦПК України, а тому підстави для її повернення відсутні.
Відтак, проаналізувавши обставини справи та вимоги закону, враховуючи, що заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими та наводить у заяві обставини, які свідчать про оспорювання вимог стягувача, що знайшло своє підтвердження при дослідженні матеріалів заяви, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити, оскільки спірний наказ було видано без урахування всіх обставин, що мають значення, а зазначені заявником у заяві про скасування судового наказу доводи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження. А тому, оскільки між сторонами існує спір про право, судовий наказ слід скасувати.
За приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.164, 170, 171 ЦПК України, суддя -
Заяву задовольнити.
Скасувати судовий наказ виданий 06.03.2026 виданий Рівненським районним судом Рівненської області у справі №570/749/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Рівненської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 5 029,36 грн та про стягнення 332,80 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Роз'яснити стягувачу його право звернутися до суду із вказаними у заяві про видачу судового наказу вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04 травня 2026 року у зв'язку з надмірним навантаженням та перебуванням судді на навчанні.
Суддя Гладишева Х.В.