Справа № 564/1728/26
01 травня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з середньо освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, раніше не судимого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засідання прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 07 год. 00 хв. 05.11.2025 самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , після чого, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Вказує, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами: актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_4 військової частини, протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалалми кримінального провадження.
03.03.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
05.03.2026 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_4 застовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2026 року, з можливістю внесення застави в сумі 66560 грн., яку було внесено та звільнено останнього з під варти. Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підставою для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вказує, що продовжують існувати реальні ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, враховуючи, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.
Крім того, обвинувачений може чинити тиск на свідків, які судом безпосередньо не допитані, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не виконуючи належним чином свої процесуальні обов'язки.
Також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки після самовільного залишення військової частини фактично відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків в умовах воєнного стану та у подальшому вибув за межі дислокації військової частини, а отже знизив можливість функціонування підрозділу у випадку надходження наказу про виконання бойового завдання, чим сприяв у підриві обороноздатності Збройних Сил України. Демонстрування ОСОБА_4 перед іншими військовослужбовцями у відкритій формі можливості відмовитися від проходження військової служби вказує на його схильність до вчинення протиправних дій, підбурювання до таких дій інших військовослужбовців.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізувати вищевказані ризики, необхідно продовжити застосування до останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, які визначені йому судом після внесення застави на 60 днів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини та просив його задовольнити
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 176, 177, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які існують.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Судом встановлено, що 03.03.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
05.03.2026 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_4 застовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2026 року, з можливістю внесення застави в сумі 66560 грн., яку ОСОБА_4 було сплачено та звільнено останнього з під варти. Цією ж ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких до 02 травня 2026 року.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд враховує те, що прокурором доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушенння, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином. На даний час продовжують існувати ризики, що були враховані при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 , зокрема, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які судом безпосередньо не допитані; неналежним виконанням своїх процесуальних обов'язків перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби чи продовжити вчинене, оскільки наміру продовжувати військову службу не має.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків у сукупності та взаємозв'язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що обов'язки, які просить продовжити прокурор, сприятимуть мінімізації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки такі є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобіганню встановленим ризикам.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження дії таких обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, стороною захисту не доведено.
Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 177, 178, 183,193, 194, ч. 3 ст. 315 КПК України,
Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці а саме:
- прибувати за першим викликом до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 01 липня 2026 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1