Справа №949/748/26
04 травня 2026 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648338 від 23 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , того ж дня о 19 год. 14 хв. в с. Соломіївка по вул. Центральна керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-FORZA», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкофор 507, що підтверджується тестом №063 від 23 квітня 2026 року, результат якого становить 2,20 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648363 від 23 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , того ж дня о 19 год. 14 хв. в с. Соломіївка по вул. Центральна виїжджаючи транспортним засобом марки «ЗАЗ-FORZA», д.н.з. НОМЕР_1 , з виїзного карману магазину "Продукти" не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав переваги в русі автомобілю CHEVROLET SUBURBAN, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зазначений у протоколі потерпілим, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б та п. 10.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надав пояснення у якому підтвердив вказані у протоколах обставини та підписав їх.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні даного правопорушення визнав та повністю підтвердив обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення. Щиро розкаявся у вчиненому.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Зі змісту п. 2.9а Правил дорожнього руху вбачається, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність в тому числі і за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, в тому числі, транспортних засобів.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648363 від 23 квітня 2026 року, саме порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 б) а п. 10.2 Правил дорожнього руху призвело до дорожньо-транспортної пригоди та завдання іншому учаснику ДТП ОСОБА_2 матеріальних збитків.
Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Відповідно до п. 10.2 Правил дорожнього руху, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності (пункт 27).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Основними доказом по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648338 та №648363 від 23 квітня 2026 року, схема місця ДТП, рапорт інспектора ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Полховського Б.П. від 23 квітня 2026 року, фотоматеріали, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23 квітня 2026 року з якого вбачається, що проба на стан сп'яніння позитивна та становить 2,20 ‰, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від якого ОСОБА_1 відмовився, зобов'язання про відсторонення від керування транспортним засобом, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Алкофор 507 на місці ДТП, та те, що у ОСОБА_1 рівень парів алкоголю складає 2,20 ‰.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Дії працівників поліції в частині правомірності та підставності складання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складених протоколах про адміністративні правопорушення не подавав.
Таким чином, відсутність в матеріалах справи доказів оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеними відносно нього протоколами про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявні усі ознаки складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, а його вину у вчинених правопорушеннях доведена повністю.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи про адміністративне правопорушення, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, його вина у вчинених правопорушеннях доведена повністю, а тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Відповідно до ст. 34 КУпАП судом встановлено обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме щире розкаяння винного.
Відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 скоїв грубі правопорушення, які у випадку їх не виявлення працівниками поліції, могли потягнути за собою тяжкі наслідки.
Вказане вище обумовлено тим, що керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, а також і для самого себе.
Таким чином, з огляду на вказане та зважаючи на характер вчинених правопорушень, які є потенційно загрозливими для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, особу правопорушника, ступінь його вини, а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП, тобто у межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 284, 287, 294, 308 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік;
- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розміру п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
На підставі ст. 36 КУпАП України, шляхом поглинання менш суворого адміністративного стягнення більш суворим, остаточно застосувати стягнення у виді штрафу розміром однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
(Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Рівненській області/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, призначення платежу: адміністративний штраф, протокол серії ЕПР1 №648338).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн. (тридцять чотири тисячі) гривень.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.