вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/173/26
Провадження №2/547/304/26
04 травня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області, головуючий суддя В.Ф.Харченко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05.03.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - ТОВ "Бізнес Позика") звернувся до Семенівського районного суду Полтавської із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення коштів за кредитним договором № 543169-КС-001 від 18.06.2025, укладеним між ТОВ "Бізнес Позика" та С.С.Кривошия, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15328,54 грн, з яких: 4971,78 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту, 6612,76 грн суми прострочених платежів по процентах, 0,00 грн суми заборгованості по штрафам, 3000,00 грн суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 744,00 грн суми прострочених платежів за комісією. Вказує, що відповідач частково повернув кошти у сумі 3453,90 грн. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн.
Ухвалою від 10.03.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін; запропоновано відповідачеві, зокрема, в 15-денний строк подати відзив на позов; повідомлено відповідачу, що 24.02.2026 позивач надіслав йому засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" цінним листом з описом вкладення за № 0505563640175 копію позовної заяви з додатками, які розглядаються судом у цій справі; витребувано докази тощо.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 9).
Відповідач копію ухвали суду та судове повідомлення отримав 21.03.2026 за своїм зареєстрованим місцем проживання, що є належним врученням відповідачеві судового повідомлення (а.с. 86, 93, 97).
Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзив на позов або будь-яких інших документів у справі.
Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), надані судові дані і докази, суд встановив таке.
Між позивачем ТОВ "Бізнес Позика", як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, 18.06.2025 укладено договір № 543169-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу 6000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник у свою чергу зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією. Строк кредиту 24 тижні. Стандартна процентна ставка 1 % в день фіксована. Комісія за надання кредиту 1200,00 грн. Строк дії договору до 03.12.2025. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 14839,31 грн. Загальні витрати за кредитом 8839,31 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 6980,37%. Денна процентна ставка 0,87 %. Розрахунок денної процентної ставки: ДПС:0,87процентів=(ЗВСК:8839,31 грн/ЗРК:6000,00 грн)/t:169 днів х 100%. Дата видачі кредиту 18.06.2025. Дата повернення кредиту 03.12.2025. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення згідно графіку платежів у загальній кількості 12 платежів. У разі прострочення позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України. Проценти нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі ст. 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2% від неповернутої суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100,00 грн. Сукупна сума нарахованих процентів на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавцю за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавцю на підставі укладених угод до цього Договору і не може бути збільшена за домовленістю сторін. У разі прострочення позичальником сплати процентів або комісії, кредитодавець має право розірвати цей договір за своєї ініціативою, проінформувавши про це позичальника письмово за 30 (тридцять) календарних днів. Знижена процента ставка 1% в день. (а.с. 12-21, 22-23).
18.06.2025 С.С.Кривошия прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 543169-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направило С.С.Кривошия через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8377 18.06.2025 14:47:17, що зазначено позичальником у своїй анкеті та особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 18.06.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та С.С.Кривошия було укладено договір № 543169-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у прядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Карта для зарахування коштів НОМЕР_1 (а.с. 23-32, 33-42, 43, 44-46).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак суд робить висновок про належне укладення 18.06.2025 між ТОВ "Бізнес Позика" та С.С.Кривошия кредитного договору № 543169-КС-001.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18) зазначила, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК).
Довідкою ТОВ "ПрофітГід", яке є небанківським надавачем платіжних послуг, підтверджено грошовий переказ у сумі 6000,00 грн для ОСОБА_1 за кредитним договором № 543169-КС-001 від 18.06.2025 (а.с. 60).
Згідно виписки про рух коштів з 18.06.2025 по 21.06.2025 АТ "А-Банк" від 23.03.2026 № 18282/47-260318/329-БТ, 18.06.2025 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти у сумі 6000,00 грн (а.с. 95-97).
Отже ТОВ "Бізнес Позика" належним чином виконало своє договірне зобов'язання із надання 6000,00 грн кредиту відповідачеві ОСОБА_1 .
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 543169-КС-001 від 18.06.2025 не погашена і станом на 18.02.2026 складає 15328,54 грн із яких: 4971,78 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6612,76 грн сума прострочених платежів по процентах, 744,00 грн заборгованість по комісії, 3000,00 грн заборгованість по штрафам, на що вказує складений позивачем розрахунок (а.с. 61-63).
Позовна заява і розрахунок вказують на сплату відповідачем позивачеві 3453,90 грн (а.с. 2, 61).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку, однак це не знімає з суду обов'язку пересвідчитись у його вірності.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 4 ЦК основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Закон України "Про споживче кредитування" не зазнав змін порівняно із вказаними положеннями ст. 4 і п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Тому суд відмовляє в задоволенні позову у частині стягнення 3000,00 грн заборгованості за процентами за ст. 625 ЦК, оскільки позивач мав її списати в силу зазначеного припису закону.
Всього суд стягує з відповідача на користь позивача 12328,54 грн (15328,54 - 3000,00).
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Відтак суд покладає на відповідача 2153,98 грн витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (2662,40 ? 15238,54 • 12328,54) (а.с. 83, 85).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 133, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Задовольнити позов частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за кредитним договором № 543169-КС-001 від 18.06.2025 у сумі 12328,54 грн, відмовивши у стягненні більшої суми 15238,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 2153,98 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; ідентифікаційний код 41084239).
Відповідач - ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення складене 04.05.2026.
Суддя Віктор ХАРЧЕНКО