Справа № 528/587/26
пров. № 1-кп/544/121/2026
Номер рядка звіту 252
01 травня 2026 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працює, не одружений, осіб на утриманні не має, раніше судимого 01.06.2020 - Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений умовно-достроково згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтава, від 20.09.2023, з невідбутою частиною покарання 1 рік 5 місяців 13 днів.
за ч.2 ст. 307 КК України,
01 травня 2026 року до Пирятинського районного суду Полтавської області відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 30.04.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170580000020 від 20.01.2026 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 05.03.2026 відносно ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави, строк дії якої закінчується 03.05.2026. Підставою продовження застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує на наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, а тому з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України виникає обґрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) ОСОБА_4 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Так, походження доходів ОСОБА_4 не стабільне, оцінюючи його заробіток, отриманий в результаті незаконного придбання та збуту наркотичних засобів, він має слабкі соціальні зв'язки, тому без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк зможе ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання і залишити не тільки місце свого проживання в м. Гребінка, а й взагалі територію Лубенського району, а більш того Полтавської області, не повідомивши про це суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами кримінального провадження та йому відомі анкетні дані свідків по даному кримінальному провадженню, з вказаними адресами їх проживання, що може призвести до фізичного чи психологічного тиску на них, шляхом погроз спричинення шкоди як здоров'ю так і майну вказаним особам, з метою зміни їх показів на користь обвинуваченого. Більше того, на виконання вимог ст. 23 КПК України щодо безпосередності дослідження судом показань свідки кримінального провадження у судовому засіданні на теперішній час не допитані, що свідчить про можливість незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні. Свідок ОСОБА_6 є безпосереднім учасником вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення і його показання мають суттєві значення для забезпечення неупередженого розслідування,це ж стосується і осіб, які були залучені понятими під час проведення слідчих дій, а в разі перебування обвинуваченого на волі, існує ризик впливу з його сторони на свідків, шляхом залякування, застосування погроз або насильства, з метою зміни ними показів на його користь під час судового розгляду.
ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності, має незняту та не погашену судимість за збут наркотичних засобів, однак на шлях виправлення не став, що свідчить про наявний високий ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. Окрім цього, перебуваючи на волі, без обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою останній матиме можливість продовжити свою злочинну діяльність пов'язану з незаконним збутом наркотичних засобів, але робитиме це більш конспіративно, з метою отримання незаконного джерела прибутку.
У разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Особисте зобов'язання - не може запобігти наведеним вище ризикам, з урахуванням репутації ОСОБА_4 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, відсутності у нього будь-якого місця роботи, офіційного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, обставин вчинення ним інкримінованих злочинів обвинувачений самостійно не здатний виконати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України у випадку їх покладення на нього ухвалою суду та потребує контролю з боку сторонніх осіб. Особисту поруку - неможливо застосувати, оскільки до слідчого та прокурора не зверталися особи, в тому числі й які б заслуговували на довіру, з проханням взяти на поруки ОСОБА_4 , оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість. Домашній арешт - неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання настанню вищевказаних ризиків, оскільки його перебування на свободі дасть йому усі можливості впливати на свідків, експертів, перешкоджати судовому розгляду іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи зазначене, перебування ОСОБА_4 під домашнім арештом не зможе запобігти ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерело походження наркотичного засобу наразі не встановлено та ОСОБА_4 може продовжувати свою злочинну діяльність.
Враховуючи, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується, а ризики, котрі слугували підставою обрання запобіжного заходу продовжують мати місце та не зменшились й не зникли, просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання. Пояснив,що наявні всі ризики передбачені ст.177 КПК України,які не зменшилися та продовжують існувати. Просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні поклався на розсуд суду щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Його захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, враховуючи необґрунтованість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення. Також просив врахувати, що обвинувачений має постійне місце проживання, хвору матір на своєму утриманні та не має наміру ухилитися від суду. Просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, вивчивши матеріали провадження у межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу..
Ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду від 05.03.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.05.2026 включно. Судове слідство у справі не розпочато.
Відповідно до ст.199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлені прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. При цьому суд не з'ясовує обставини вчинення кримінальних правопорушень та не перевіряє їх дослідженням доказів, оскільки вказане не допустиме на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства.
Ризик переховування обвинуваченого від суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Ризик переховуватися від суду обґрунтовано доведено прокурором при розгляді клопотання. Суд погоджується з доводами прокурора, що переховуватися від суду обвинуваченого може спонукати тяжкість можливого покарання.
Крім того було встановлено, що обвинувачений ніде не працює та не має джерел доходів, має слабкі соціальні зв'язки, має непогашену судимість за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом (збутом) наркотичних засобів. Після умовно дострокового звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, знову обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів. Суд вважає, що в сукупності вищезазначені обставини дають підстави стверджувати про схильність обвинуваченого до антисоціальної поведінки та дають підстави вважати, що існує ризик можливості обвинуваченого переховуватись від суду та продовжувати злочинну діяльність.
Також у суду достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема може незаконно впливати на свідків та осіб, яким можливо здійснював збут психотропних речовин, з метою зміни ними своїх показань, які ще не допитувались судом. А відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти указаному ризику.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України щодо обвинуваченого слідчим суддею в ухвалі від 03.03.2026 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи відсутність звернень про взяття обвинуваченого на поруки або внесення за нього застави, також необхідності постійного візуального контролю його поведінки, доведені ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, їм не можливо запобігти більш м'якими запобіжними заходами, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити.
Доводи, на які посилається захисник обвинуваченого, не зменшують вищевказаних ризиків та не є достатніми підставами для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому суд зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк 60 днів, тобто до 29.06.2026 року включно, зважаючи на складність кримінального провадження з метою надання достатньо часу для судового розгляду відповідно до вимог ч. 2 ст.114КПК України та виконання вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 193,199, 314 КПК України, суд,
Клопотання начальника Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , який утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)», строком на 60 днів, який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 01.05.2026, і діє до 29.06.2026 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1