Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 травня 2026 р. справа№ 520/2831/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Григоров Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ (вул. Стуса Василя, буд. 2,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21013, код ЄДРПОУ:08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) стягнення суми,-
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 72 981 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 56 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ОСОБА_1 повинна відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ у сумі 72 981,56 грн. Такі витрати відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані, тому позивач вважає за необхідне вирішити дане питання в судовому порядку.
Ухвалою суду від 27.02.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом Харківський Національний університет внутрішніх справ з 01.09.2020.
01.09.2020 на виконання наказу МВС від 01.03.2017 № 173 «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між ОСОБА_1 , ХНУВС та ГУНП в Харківській області укладено контракт № 108 про здобуття освіти у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Наказом ХНУВС від 12.04.2024 № 155 о/с ОСОБА_1 відрахували зі складу курсантів у зв'язку із закінченням навчання та направили для подальшого проходження служби з 13.04.2024р..Наказом ГУНП в Харківській області від 15.04.2024 № 161 о/с відповідача призначили на посаду. Наказом ГУНП в Харківській області від 04.12.2025 № 770 о/с внесли зміни в облікові документи: ОСОБА_3 надалі значити за прізвищем ОСОБА_2 . Наказом ГУНП в Харківській області від 12.12.2025 № 797 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 7 ч.1 статті 77 (за власним бажанням) з 12.12.2025р.. Листом ГУНП в Харківській області від 12.12.2025р. № 359168-2025 повідомлено університет про звільнення відповідача.
Згідно з довідкою-розрахунком про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанти під час навчання в ХНУВС, у період з 01.09.2020р по 12.04.2024р відповідач повинен відшкодувати витрати на загальну суму 72 981 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна гривня) 56 коп.
Наведений розрахунок витрат відповідачем протягом навчання в ХНУВС не оскаржувався.
Відповідач ознайомився з розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в ХНУВС, про що свідчить його власноручний підпис під повідомленням про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти.
Станом на час розгляду справи невідшкодованою залишається заборгованість у розмірі 72 981 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна гривня) 56 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі по тексту - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно з п. 2 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Таку типову форму затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 № 173, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 року за №321/30189.
Судом встановлено, що зміст укладеного з відповідачем контракту відповідає умовам вказаної типової форми та передбачає обов'язок відповідача відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до ч. 10 статті 25 Закону України "Про військовій обов'язок" у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
Так, пунктом 4 ч. 1 контракту передбачено, що особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до ч. 10 статті 25 Закону України "Про військовій обов'язок".
Вказаний контракт був підписаний особисто відповідачем.
Таким чином, підписуючи вказаний контракт, відповідач, ознайомлюючись з його змістом, усвідомлював, що в разі дострокового закінчення навчання, він буде зобов'язаний відшкодувати навчальному закладу фактичні витрати, пов'язані з його утриманням та свідомо погодився на виконання таких умов.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідач достроково припинив навчання за державним замовленням та відрахований від подальшого навчання через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням).
Суд звертає увагу, що відповідач підписував контракт особисто на запропонованих типових умовах та був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до довідки-розрагунку коштів на відшкодування витрат, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ, такі витрати складають - 72981,56 грн, у тому числі: грошове забезпечення - 17650,99 грн., продовольче забезпечення - 14651,17 грн, речове забезпечення - 13214,01грн, медичне забезпечення - 361,23 грн, вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв 27104,16 грн.
Суд зазначає, що відповідачем у справі не спростовано належними та допустимими доказами, що зазначений розрахунок ним оскаржувався протягом навчання у Харківському національному університеті внутрішніх справ або після відрахування з числа курсантів.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 у справі №821/381/17 та від 22.08.2018 у справі №820/1878/16.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано, тому суд доходить висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 72 981 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 56 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров