Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 травня 2026 р. Справа № 120/17605/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відповідь Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба від 08.09.2025 № 176/176/100/753/2639нс про результати розгляду рапорту курсанта 4-го курсу льотного факультету (м. Львів) Садловського Ігора Дмитровича від 23.08.2025 року;
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних сил ім. І.Кожедуба направити у виконавчу службу, яка виконує рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №300/4017/23, заяву про повернення виконавчого листа, виданого відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 300/4017/23.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправні дії щодо відмови у направленні в державну виконавчу службу, яка виконує судове рішення, заяву про повернення виконавчого листа, виданого відповідно до рішення суду. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою судді від 02.03.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба дані та письмові пояснення щодо підстав пред'явлення позову до ОСОБА_1 у справі № 300/4017/23 саме до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба подати до суду витребувані документи протягом п'ятнадцяти календарних днів із дня отримання копії даної ухвали.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у позовній заяві заявлено позовну вимогу про визнання протиправною відповіді Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба від 08.09.2025 №176/176/100/753/2639пс про результати розгляду рапорту курсанта 4-го курсу льотного факультету (м. Львів) Садловського Ігора Дмитровича від 23.08.2025. Проте, зазначена відповідь не може визнаватися індивідуальним актом, а тому зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з тим, що 30.04.2026 суддя перебував на навчанні, а 01.05.2026 - у відпустці, розгляд справи здійснюється у перший робочий день.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено такі обставини.
Позивач проходив навчання та військову службу у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 18.08.2020 по 03.06.2023 на посаді курсанта.
Відповідно до витягу з наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (по стройовій частині) від 02.06.2023 №161 солдата ОСОБА_1 курсанта 134/1 навчальної групи 3-го курсу (набору 2020 року) льотного факультету університету відраховано від подальшого навчання, у зв'язку з розірванням контракту через невиконання освітньої програми (а.с.84).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №300/4017/23, у зв'язку з із достроковим розірванням контракту, з позивача на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба стягнуто 456656,15 грн в відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання з 18.08.2020 по 03.06.2023 роки (а.с.14-15).
Наказом начальника Університету від 31.07.2023 №1244 був зарахований курсантом на перший курс навчання (а.с.6).
Відповідно до витягу із наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 15.08.2023 №235 позивача зараховано до списків змінного складу університету та на всі види забезпечення з 15.08.2023 (а.с.7)
Довідкою №3/1599 від 28.12.2023 підтверджується факт поновлення позивача на 2-й курс навчання (а.с.8).
Указані обставини слугували підставою для оскарження рішення в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2024 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 залишено без змін (а.с.16-18).
На даний час рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 виконується Другим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується листом, в якому повідомлено про відкриття виконавчого провадження, від 19.08.2025 (а.с.19).
Позивач звернувся до відповідача із рапортом від 21.08.2025, в якому просив направити в державну виконавчу службу, яка виконує судове рішення, заяву про повернення виконавчого листа, виданого відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №300/4017/23 (а.с.9).
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати відомості про результати розгляду рапорту (а.с.10).
На адвокатський запит від 03.10.2025 отримано лист Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба від 10.10.2025 №176/176/100/783/2998пс, до якого долучено копію відповіді на рапорт від 08.09.2025 №176/176/100/753/2639вс, в якій зазначено, що на сьогоднішній день відсутні передумови, з якими законодавство пов'язує можливість припинення стягнення вказаних витрат, а саме: фактичне поновлення на посаді курсанта у встановленому законодавством порядку. За таких обставин наразі відсутні правові підстави для звернення Університету до органів Державної виконавчої служби України з вимогою про повернення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №300/4017/23" (а.с.12-13).
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 08.08.2025) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути належним, тобто таким, що прямо спрямований на відновлення порушеного права та може бути реально виконаний у разі задоволення позову.
Судом установлено, що предметом оскарження у даній справі є зобов'язання відповідача направити до органу державної виконавчої служби заяву про повернення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Івано Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №300/4017/23.
Із матеріалів справи вбачається, що така вимога фактично спрямована на втручання у процедуру виконавчого провадження, яка регулюється спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження» (у редакції від 10.08.2025, чинній на момент звернення позивача із рапортом), і не може бути реалізована через адміністративний позов у спосіб, що обрав позивач, з огляду на таке.
Відповідно до частини статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, але не виключно: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача із рапортом від 21.08.2025, в якому просив направити в державну виконавчу службу, яка виконує судове рішення, заяву про повернення виконавчого листа, виданого відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №300/4017/23 (а.с.9).
Відповідач надав відповідь на рапорт від 08.09.2025 №176/176/100/753/2639вс, в якій зазначив, що на сьогоднішній день відсутні передумови, з якими законодавство пов'язує можливість припинення стягнення вказаних витрат, а саме: фактичне поновлення на посаді курсанта у встановленому законодавством порядку. За таких обставин наразі відсутні правові підстави для звернення Університету до органів Державної виконавчої служби України з вимогою про повернення виконавчого листа, виданого на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №300/4017/23 (а.с.12-13).
Таким чином, відповідь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 08.09.2025 №176/176/100/753/2639вс надана за результатами розгляду рапорту позивача від 21.08.2025, тобто у межах реалізації відповідачем своїх повноважень щодо розгляду звернень.
Отже, така відповідь є формою реагування суб'єкта владних повноважень на звернення особи та сама по собі не породжує, не змінює і не припиняє прав чи обов'язків позивача, а лише містить роз'яснення правової позиції відповідача щодо порушеного у рапорті питання.
Суд зазначає, що відповідачем за результатом розгляду рапорту позивача не приймалося рішення, а фактично було повідомлено про відсутність підстав для звернення до органів Державної виконавчої служби України з вимогою про повернення виконавчого листа. Зазначений лист відповідача не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому не підлягає скасуванню.
Крім того, суд звертає увагу, що чинне законодавство України, зокрема, стаття 37 Закону України "Про виконавче провадження" не покладає на стягувача обов'язку звертатися до органів державної виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого документа. Подання такої заяви є виключно правом стягувача, яке реалізується на власний розсуд, за наявності передбачених законом підстав.
З огляду на що, вимога позивача фактично зводиться до спонукання відповідача до реалізації його дискреційного права, що саме по собі виключає можливість визнання бездіяльності чи дій відповідача протиправними, з огляду на те, що чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про виконавче провадження», не містить імперативного обов'язку стягувача звертатися до органу державної виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого документа.
Суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" визначає вичерпний перелік підстав та суб'єктів, уповноважених ініціювати відповідні процесуальні дії, а порядок примусового виконання рішення суду та повернення виконавчого документа знаходиться в межах виконавчого провадження, і не може бути прямо модифікований адміністративним судом шляхом покладення, в даному випадку, на Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, обов'язку вчинити певну процесуальну дію, яка за законом віднесена до його прав.
Таким чином, вимога про зобов'язання відповідача звернутися із заявою про повернення виконавчого листа фактично спрямована на втручання у процедуру виконавчого провадження поза межами встановленого законом механізму, зокрема, з огляду на відсутність у Законі України "Про виконавче провадження" обов'язку сторони виконавчого провадження, якою є Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, подавати заяву про повернення виконавчого листа.
Суд виходить із того, що спосіб захисту повинен бути належним та ефективним, тобто таким, що прямо спрямований на відновлення порушеного права й відповідає змісту спірних правовідносин, а також законодавчому регулюванню механізмів їх захисту.
Позивач, звернувшись до суду з вимогою про зобов'язання відповідача звернутися до виконавця з ініціюванням процедури повернення виконавчого документа, фактично обирає неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки такий спосіб не передбачений законодавством щодо процедури виконання судових рішень.
Такий спосіб захисту не може бути ефективним, оскільки не забезпечує відновлення порушеного права і створює можливість штучного втручання у порядок примусового виконання судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 02.02.2021 у справі №925/642/19 та від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 зазначала, що обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Суд зазначає, що спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає характеру порушених прав і встановленому законом порядку їхнього відновлення, а не створює умов для формального виконання положень процесуального законодавства без реального результату для позивача.
Отже, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений законних способів захисту у межах виконавчого провадження, зокрема, шляхом звернення до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у разі наявності передбачених законом підстав.
Зокрема, частиною 1 статті 374 КАС України (у редакції від 08.08.2025) передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 2 статті 374 КАС України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», (заяви № 17160/06 та № 35548/06); пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», (заява №377/02)).
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, ЄДРПОУ 24980799) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН