04 травня 2026 р. Справа № 480/3067/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шаповал М.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Позивач просить суд за результатом зробити висновок щодо:
- наявності протиправної триваючої бездіяльності Виконавчого комітету Сумської міської ради, яка полягає у невиконанні імперативного обов'язку щодо забезпечення позивача житлом у встановленому законом порядку та строках;
- факту порушення встановленого законом імперативного строку надання житла (3 місяці з моменту виникнення підстав для забезпечення житлом згідно з Постановами № 470 та № 193), який є граничним та обов'язковим для виконання;
- неможливості виконання обов'язку щодо надання житла в натурі у зв'язку з багаторічною відмовою за неспроможності, зміною житлової ситуації та відсутністю реального механізму реалізації первинного зобов'язання;
- застосування компенсаційного способу захисту як єдино ефективний спосіб відновлення порушеного права шляхом заміни натурального способу забезпечення житлом на грошову компенсацію вартості житла;
- стягнути з Сумської міської ради грошову компенсацію вартості належного житла, розраховану виходячи з нормативної площі 52,9 м (з урахуванням додаткової житлової площі для офіцера відповідного статусу), за ринковою вартістю житла у м. Суми станом на день ухвалення рішення суду (стягнути 3% річних на загальну суму 119 250,00 грн);
- стягнути з Сумської міської ради моральну шкоду, завдану тривалим (понад 35 років) невиконанням імперативного житлового обов'язку, яке мало характер тривалого порушення права та спричинило значні моральні страждання, стан правової невизначеності та фактичне позбавлення гарантованого соціального забезпечення (моральна шкода у даному випадку 1000000 грн). Крім того, просить встановити контроль за виконанням рішення суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
04.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява у зв'язку з порушенням принципу випадкового автоматизованого розподілу, наявністю обґрунтованих сумнівів у неупередженості суду та необхідністю перевірки законності визначення складу суду, в якій серед іншого просить задовольнити заяву про відвід складу суду - головуючому судді Шаповалу М.М
Зазначений відвід позивач обґрунтовує тим, що 28.04.2026 у справі № 480/3067/26 було сформовано протокол автоматизованого розподілу судової справи. Відповідно до протоколу головуючим суддею визначено Шаповала М.М. Разом із тим аналіз самого протоколу автоматизованого розподілу свідчить про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви щодо законності визначення судді та відповідності такого розподілу вимогам процесуального закону. Швидкість розподілу (20 секунд) та обмежене коло суддів, які фактично брали участь у розподілі, за умови неперевіреної підстави виключення інших колег "за Табелем", вказує на ознаки втручання в роботу автоматизованої системи з метою направлення справи конкретному судді.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід по справі, провадження у якій не відкрито, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Дана позиція суду узгоджується з ухвалою Верховного Суду від 22.05.2020 по справі № 480/4274/19.
Водночас вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Проаналізувавши викладені в заяві, яка надійшла 04.05.2026 доводи, визнаю про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Шаповала М.М. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Шаповала М.М. у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи.
Із заяви позивача про відвід вбачається, що в ній фактично викладено незгоду з результатом автоматизованого розподілу справи, що зафіксовано протоколом від 28.04.2026. Тому доводи заяви не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Шаповала М.М.
Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Шаповала М.М., перелік яких визначено ст. 36 КАС України позивачем не наведено.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку.
Враховуючи наведені правові норми та викладені в заяві доводи, визнаю про відсутність зазначених процесуальним законом підстав для відводу судді Шаповала М.М. по справі.
Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про відвід судді по адміністративній справі № 480/3067/26 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - визнати необґрунтованою..
Передати заяву про відвід судді Шаповала М.М. у справі № 480/3067/26 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя М.М. Шаповал