про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 травня 2026 року Справа № 480/3148/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шаповал М.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до комісії Роменської виправної колонії № 56 про визнання рішення незаконним,
В Сумський окружний адміністративний суду звернувся ОСОБА_1 з позовом комісії Роменської виправної колонії № 56 про визнання рішення щодо заміни режиму утримання незаконним.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, слідує зазначити таке.
Згідно положень частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За правилами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За нормами частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що суди при вирішенні питання чи підлягає спір розгляду в порядку адміністративного судочинства повинні з'ясувати не лише статус учасників справи, зокрема щодо участі в спірних правовідносинах суб'єкта владних повноважень, але і з'ясувати суть (зміст, характер) спору.
При цьому, розрізняючи справи, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства чи кримінального судочинства, Верховний Суд наголошує, що визначальним є те, чи вчинені відповідні дії та чи прийняті оспорювані рішення в межах кримінального провадження, як це визначено кримінально-процесуальним законодавством чи ці дії та рішення прийняті поза межами кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить про визнання рішення комісії Роменської виправної колонії № 56 щодо заміни режиму утримання незаконним.
При вирішенні питання щодо вибору виду судочинства у спірному випадку, суд враховує також наступне.
У відповідності до частини першої статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно норм частини першої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Крім того, згідно норм частини першої статті 74 Кримінального кодексу України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Враховуючи викладене, суд констатує, що вказані обставини виключають можливість розгляду цієї справи за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, натомість її розгляд повинен здійснюватися у порядку кримінального судочинства, його віднесено до юрисдикції місцевого районного суду згідно з правилами підсудності, визначеними кримінально-процесуальним законодавством.
За таких підстав слідує висновок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Крім того, необхідно роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до комісії Роменської виправної колонії № 56 про визнання рішення незаконним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя М.М. Шаповал