про повернення позовної заяви
04 травня 2026 року Справа № 480/2860/26
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
21.04.2026 через систему "Електронний суд" до Сумського окружного адміністративного суду через представника Сірик Ю.В. звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.09.2021 № ОС-948/0/9/21 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «догана».
Також просить стягнути солідарно з Адміністрації Державної прикордонної служби України та ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 30 000 грн.та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
Ухвалою суду вд 24.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку;
- доказів направлення копії позовної заяви із додатками на адресу інших учасників справи, а саме відповідачу ОСОБА_2 , листом з описом вкладення.
30.04.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду,
В обгрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України на посаді начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка, військове звання генерал-майор, заслужений працівник освіти, науковець, неодноразово нагороджений державними нагородами, бездоганною репутацією протягом перебування більше 44 років на військовій службі та понад 13 років на посаді начальника військового ліцею.
15.06.2021 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № АГ-268/0/-8121 «Про призначення службового розслідування», призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин, які сприяли невиконанню службових обов'язків, що створило загрозу настанню тяжких наслідків, обумовлених затриманням 12.06.2021 заступника начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України з навчальної роботи полковника ОСОБА_3 , а також встановлення і визначення ступеня вини посадових осіб ліцею чи інших осіб. Відповідно до пункта 3 зазначеного наказу на період службового розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення за результатами такого розслідування, начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України генерал-майора ОСОБА_4 усунуто від виконання службових обов'язків.
21.09.2021 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № ОС-948/0/9/21 «Про результати службового розслідування» за порушення вимог абзацу чотирнадцять статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 8 розділу І, пункту 41 глави 7, пункту 4 глави 10 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 06.06.2017 № 468, зареєстрованої в Мін'юсті 16.08.2017 за № 1011/30879, а також вимог пункту 218 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009, вимог пункту 9 Правил приймання до ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та схеми закріплення ліцеїв за військовими формуваннями України, затверджених спільним наказом Міносвіти, Міноборони, Держкомкордону від 26.07.1999 за № 266/222/363, що виразилося у призначенні заступником голови приймальної комісії ліцею посадової особи, що не мала права бути заступником голови приймальної комісії, на позивача накладено дисциплінарне стягнення - догана. Цим же наказом усунення від виконання службових обов'язків позивача скасовано.
27.12.2024 року Зарічним районним судом м. Суми у справі № 591/7209/21 (провадження № 1-кп/591/260/22) ухвалою, яка набрала законної сили, кримінальне провадження №42021201350000008, щодо обвинувачення колишнього заступника начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України з навчальної роботи полковника ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України - закрито.
Позивач, в зв'язку з наявністю реабілітуючих підстав звертається з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, повного відновлення репутації та компенсації завданої матеріальної та моральної шкоди.
Позивач вважає та переконаний в тому, що відновлення порушеного відповідачем 21.09.2021 права його як особи, яка була незаконно притягнута наказом № ОС-948/0/9/21 до дисциплінарної відповідальності, стало можливим після набрання законної сили ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.12.2024 у справі № 591/7209/21 та не відбулось після його звернення 16.02.2026 до відповідача про відновлення з реабілітаційних підстав.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.12.2024 року у справі № 591/7209/21 (провадження № 1-кп/591/260/22), що набрала законної сили, спростовано обставини, які лягли в основу притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача наказом відповідач від 21.09.2021 № ОС-948/0/9/21 «Про результати службового розслідування», оскільки ґрунтувалися на обставинах та фактах, які надалі не підтвердилися, що вказує на незаконність та надмірність дисциплінарних заходів, застосованих до позивача.
16 лютого 2026 року позивач листом направленим на адресу відповідача після отримання інформації про прийняття Зарічним районним судом м. Суми 27.12.2024 року у справі № 591/7209/21 (провадження № 1-кп/591/260/22), що набрало законної сили та наявністю реабілітуючих підстав з метою відновлення прав особи, яка була незаконно притягнута до дисциплінарної відповідальності та обмежена в правах повного відновлення репутації клопотав про скасування наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.09.2021 № ОС-948/0/9/21 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення.
Відповіді на даний лист отримано не було, результати розгляду вказаного листа невідомі, відновлення репутації та порушених прав не відбулось.
Стосовно строку звернення представник позивача зазначила, що позивач є учасником бойових дій та під час дії правового режиму воєнного стану перебував на військовій службі на посаді начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України. Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
Просить також врахувати, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що процесуальний строк, встановлений для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності з реабілітуючих підстав, а також про стягнення матеріальної та моральної шкоди, було пропущено з поважних причин.
Дослідивши доводи заяви представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення його, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач оскаржує наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.09.2021 № ОС-948/0/9/21 «Про результати службового розслідування».
21.04.2026 позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із наведеним позовом через систему "Електронний суд".
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані позивам у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи подано ним заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду чи вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що пропуск строку на звернення до суду не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Зі змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на введений в Україні воєнний стан та наявність у позивача статусу учасника бойових дій, а також на те, що після отримання інформації про прийняття Зарічним районним судом м. Суми 27.12.2024 року у справі № 591/7209/21 (провадження № 1-кп/591/260/22), що набрало законної сили, у позивача стали наявними реабілітуючі підстави для відновлення прав особи, яка була незаконно притягнута до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом.
Так, судом встановлено, що зміст наведеного клопотання та адміністративного позову свідчить, що позивач не заперечує факту, що протягом періоду з 21.09.2021 по дату звернення до суду він знав про існування оскаржуваного наказу.
Суд зазначає, так дійсно, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє дотепер.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону №389-VIII).
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (п. 6).
Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Крім того, згідно з ч. ч. 8, 9 ст.44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд, звертає увагу, що позивач та представник позивача зареєстровані у системі “Електронний суд», та могли уникнути необхідності особисто подавати через канцелярію суду адміністративний позов або через засоби поштового зв'язку.
Щодо твердження представника позивача про те, що позивач є учасником бойових дій та під час дії правового режиму воєнного стану перебував на військовій службі на посаді начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України, суд зазначає наступне.
Так дійсно, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення, виданого 23.04.2014 р.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до інформації з КП ДСС "Діловодство" у наведений період з 2021 року в провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебували справи за позовом ОСОБА_1 , а саме 480/7681/21, 480/10321/21, 480/1978/21, 480/805/22, 480/5785/22, 480/342/23, 480/3968/23, 480/5200/23, 480/6703/23, 480/9703/24 та інші, в частині з яких позивач особисто брав участь в судових засіданнях, що спростовує його доводи про неможливість своєчасно звернутися до суду із наведеним позовом.
Крім того, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 по справі №480/5200/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області та йому призначено пенсію за вислугу років з березня 2023 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб», що спростовує доводи позивача, що у спірний період він проходив військову службу та не мав можливості своєчасно звернутися до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Наведені ж у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами аргументи судом визнаються неспроможними та відхиляються як необґрунтовані, так як жодна з наведених обставин об'єктивно не перешкоджала (не утворювала обставин непереборної сили) позивачу звернутися до суду у місячний строк із даними вимогами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21.03.2019 у справі №826/5240/18, від 08.10.2020 по справі № 260/1015/19 адміністративне провадження № К/9901/11462/20.
Судом касаційної інстанції зазначено, що вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти. Верховний Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення матеріальної та моральної шкоди і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.А. Прилипчук