04 травня 2026 року Справа № 480/5957/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1) визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 08 травня 2022 року по 31 січня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року,
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 08 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум,
3) визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року,
4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, додаткові види грошового забезпечення (премії та надбавки за особливості проходження служби тощо) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Представник позивача разом з позовом подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Ухвалою суду від 30.07.2025 визнано поважною причину пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 12.05.2023 та поновлено позивачу цей строк, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.17-18).
Відповідач подав відзив на позов, в якому крім заперечень проти позовної заяви заявив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог з 19.07.2022 до 12.05.2023, з огляду на те, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується щомісяця і позивач мав можливість щомісячно ознайомлюватися з розміром та складовими свого грошового забезпечення. Таким чином, позивач мав достатньо часу та можливостей для з'ясування правильності нарахувань ще до звільнення, але не вчинив відповідних дій.
Перевіривши матеріали справи та доводи заявленого відповідачем клопотання, суд вказує наступне.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
Так, чинна редакція частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Представником позивача разом з позовом було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому він просив поновити строк звернення до суду.
Суд при вирішенні такого клопотання в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановив, що згідно доданого до позову військового квитка позивача вбачається, що позивач з 08.05.2022 до 24.10.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Згідно військового квитка позивача з 20.10.2023 позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 , що також підтверджується довідкою Військовою частини НОМЕР_3 від 02.04.2025 №2076/1696., однак з цим позовом позивач звернувся до суду через представника 25.07.2025. При цьому представник позивача у позові вказує, що при звільненні з військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не отримував письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при вибутті до нового місця служби, у зв'язку з чим 10.04.2025 на адресу відповідача до військової частини НОМЕР_1 представником позивача подано адвокатський запит щодо отримання довідки про розмір грошового забезпечення та інші види винагород позивача за 2022 - 2023 роки, втім відповідь на який станом на день подання позову до суду Військовою частиною НОМЕР_1 не надано, на підтвердження чого надано трекінг поштового відправлення адвокатського запиту.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, наявністю у матеріалах позовної заяви доказів на підтвердження вказаних обставин, враховуючи несення позивачем військової служби, у т.ч. і станом на день подання позову, а також враховуючи, що доказів того, що позивач був обізнаний про складові грошового забезпечення станом на час звільнення з військової частини НОМЕР_1 не надано, суд під час відкриття провадження у справі вважав можливим поновити позивачу строк звернення з позовом до суду, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України, в частині вимог з 19.07.2022 до 12.05.2023.
Разом з тим, враховуючи необхідність для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами в частині вимог з 19.07.2022 до 12.05.2023, суд ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30.07.2025 витребував у відповідача документальне підтвердження дати ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів під час звільнення, довідок про грошове забезпечення, грошовий атестат тощо.
Відповідач в обґрунтування клопотання наголошує на тому, що позивач щомісяця отримував грошове забезпечення, а відтак мав змогу ознайомлюватися із складовими такого грошового забезпечення, тому мав достатньо часу та можливостей для з'ясування правильності нарахувань ще до звільнення, але не вчинив відповідних дій.
Втім суд наголошує, що ні на підтвердження своєї позиції у клопотанні, ні на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2025 відповідач не надав суду документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів під час звільнення, довідок про грошове забезпечення, грошовий атестат тощо, що у свою чергу підтверджувало б письмове ознайомлення позивача із повідомленням про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відтак, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення клопотання представника відповідача.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 12.05.2023 у справі № 480/5957/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко