04 травня 2026 року м. Рівне№460/4953/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доДержавного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
про стягнення податкового боргу,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту - позивач) до Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 1415797,02 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі положень Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) у відповідача виникла заборгованість у зв'язку з несплатою останнім узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковими розрахунками (деклараціями) та податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу. За наведених обставин, у відповідності до ст. 95 ПК України, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою від 23.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав. Звернув увагу суду, що позивачем у позовній заяві не наведено фактів, що підтверджує отримання підприємством відповідної податкової вимоги, зокрема вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
За даними Головного управління ДПС у Рівненській області за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 1415797,02 грн, в тому числі:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 252695,19 грн;
- по рентній платі за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 14228,96 грн;
- по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків в сумі 1129236,64 грн;
- по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону в сумі 349,93 грн;
- по земельному податку з юридичних осіб в сумі 19286,30 грн.
Дана заборгованість виникла на підставі самостійно складених та поданих до податкового органу податкових розрахунків (декларацій), а також винесених останнім податкових повідомлень-рішень № 9130339756 за 01.10.2024 та від 12.05.2025; № 9094230232 від 10.04.2025, 9211269923 від 17.07.2025, № 9324340008 від 20.10.2025, № 9434678464 від 26.01.2026; № 9033396799 від 17.02.2025, № 9179015815 від 20.06.2025, ППР № 9033396799 від 17.02.2025, № 9179108549 від 20.06.2025; №9030946043 від 14.02.2025, № 9033396799 від 17.02.2025, № 14822/Ж10/17-00-04-04-22 від 20.08.2025, № 16811/Ж10/17-00-04-04-22 від 18.09.2025, № 19738/Ж10/17-00-04-04-22 від 05.11.2025, № 21315/Ж10/17-00-04-04-22 від 04.12.2025, № 23174/Ж10/17 00-04-04-22 від 26.12.2025, № 2500/Ж10/17-00-04-04-22 від 05.02.2025, № 21485/17-00-04-04-22 від 08.12.2025, які на момент розгляду адміністративної справи є чинними та підтверджують узгодженість суми податкового зобов'язання,а також нарахованої, на підставі ст. 129 ПК України, пені за несвоєчасну сплату податкових платежів.
Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання, визначені на підставі вказаних вище податкових розрахунках (деклараціях) та податкових повідомлень-рішень, є узгодженим та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Разом з тим, відповідачем узгоджені суми грошових зобов'язань у встановлений строк сплачені не були.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу вимог статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0001384-1303-1700 від 28 березня 2023 року. Вказана вимога у встановленому законом порядку останнім не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 1415797,02 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти в сумі 1415797,02 грн з рахунків Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України у банках, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), по рентній платі за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення, по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, по земельному податку з юридичних осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Державне підприємство Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (вул. Северина Наливайка, 13,с. Тучин,Рівненська обл., Рівненський р-н,35415. ЄДРПОУ/РНОКПП 00729592)
Повний текст рішення складений 04.05.2026.
Суддя Олег ГРЕСЬКО