Справа № 293/402/26
Провадження № 2/293/491/2026
04 травня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
І. Короткий зміст позовних вимог
25.03.2026 ТОВ «ФК «Еліт фінанс» в особі директора Наваренко В.І. звернулось до суду із позовом, за змістом якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 30501,95 гривень, а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що 08.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (надалі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1885615603.
Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «ЦФР» позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 24671,64 гривень; строк користування - 24 місяці; цільове призначення на споживчі потреби; позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту. Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений у кредитному договорі, тому кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною картою відповідача.
01.09.2021 права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021. Відповідно до умов цього договору та витягу з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, позивач є новим кредитором за кредитним договором №1885615603 від 08.09.2021.
В подальшому, 02.12.2024 року між АТ ''Таскомбанк'' та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" укладено договір факторингу №НІ/11/25-Ф, згідно якого АТ ''Таскомбанк'' передало ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" за плату належні права вимоги, в тому числі за кредитним договором №1885615603 від 08.09.2021.
Відповідач не виконує зобов'язань за вказаним договором, припинив повертати кредит у строки передбачені договором, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати по справі.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.03.2026 справа №293/402/26 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.49).
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 27.03.2026 судом отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с.50).
Ухвалою від 27.03.2026 суд відкрив провадження у даній справі, розгляд справи призначив у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визначив сторонам строк для подачі заяв по суті справи (а.с. 52).
27.04.2026 сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача надіслав заяву, в якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.55-56).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.59).
В порядку ст.178 ЦПК України відповідач у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідачка не скористалась своїм правом на подання відзиву, суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження
Встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, а також нарахованих за прострочення виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів та відсотків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.09.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1885615603 та підписаний паспорт кредиту №5615603 (а.с. 5-6).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору та пунктів 4,5 Паспорту кредиту позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 24671,64 гривень; строк, на який надається кредит - 24 місяці; річні проценти 0,01% від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,7% від суми кредиту.
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту.
Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ "ФК"ЦФР" (розміщені на сайті ТОВ "ФК"ЦФР" www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний, кредитний договір.
01.09.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора (п. 2.1) (а.с.18-21).
За змістом витягу з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021, до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1885615603 від 08.09.2021 (а.с. 25).
Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 в період з 08.09.2021 по 02.12.2024 фактично користувалась коштами, отриманими внаслідок укладання кредитного договору №1885615603 (а.с. 26-40).
02.12.2024 року між АТ ''Таскомбанк'' та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" укладено договір факторингу №НІ/11/25-Ф, згідно якого АТ ''Таскомбанк'' передало ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" за плату належні права вимоги, в тому числі за кредитним договором №1885615603 від 08.09.2021 (а.с.11-16).
Також позивач на підтвердження своїх вимог подав копії: акту прийому-передачі реєстру прав вимоги від 02.12.2024 за договором факторингу №HI/11/25-Ф від 02.12.2024 (а.с. 16-зворот), платіжної інструкції №5738 від 02.12.2024; витягу з реєстру прав вимог (а.с.17, 17-зворот).
Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним позивачем по кредитному договору №1885615603 від 08.09.2021, станом на 02.12.2024 заборгованість відповідача за зобов'язаннями по вказаному вище договору становить 30501,95 гривень, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 19532,09 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. простроченим) 1,81 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочені) 10968,05 грн., нарахованим в період з 09.09.2021 по 09.06.2023 (а.с. 41-42).
ІV. Національне законодавство, що підлягає застосуванню, оцінка доказів та мотиви суду
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ст.6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно зіст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормами ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Приписами ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Крім того, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 року у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 року у справі №910/11177/20).
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі №911/3185/20).
Разом з тим, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Судом встановлено, що хоча договір відступлення права вимоги між позивачем та ТОВ «ФК «ЦФР» був укладений раніше (01.09.2021), ніж кредитний договір, укладений №18856156036 від 08.09.2021 між ОСОБА_1 та первісним кредитором, однак умови цього договору є визначеними.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт набуття прав вимоги за кредитним договором у позивача та відповідно факт наявності у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №18856156036 від 08.09.2021, яка нею добровільно не сплачується.
ОСОБА_1 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він послалася б як на підставу своїх заперечень.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що у зв'язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу,яку просить позивач стягнути в розмірі 9200,00 грн, суд виходить з наступного.
Стороною позивача надано належні, допустимі та достатні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі, а саме договір про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 року, укладений між ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною, акт приймання-передачі наданих послуг №4 від 02.06.2025 року, платіжну інструкцію №2707 від 10.06.2025 року.
Розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов'язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Керуючись статтями4,12, 81, 89,141, 258, 265, 268, 280,354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт фінанс" заборгованість за кредитним договором №1885615603 від 08.09.2021 у розмірі 30501,95 гривень, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт фінанс", адреса місця знаходження: пл.Солом'янська, 2, м.Київ, 03035, код ЄДРПОУ 40340222
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення складено та підписано 04.05.2026.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО