Справа № 293/293/26
Провадження № 2/293/420/2026
28 квітня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Процесуальні дії по справі.
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за кредитним договором № 3961429 від 07.04.2021 в розмірі 49 200,00 грн, з яких:
15 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;
34 200,00 грн - заборгованість по відсотках нарахованих на дату відступлення права вимоги.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 3961429 від 07.04.2021.
03.03.2026 суд, у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд", та отримав відповідь з ЄДДР №2412783 від 03.03.2026 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 17.05.2023.
Ухвалою від 05.03.2026 суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс"залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
11.03.2026 за вх.ЕП-№1721 позивач на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026 направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 12.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 06.04.2026.Одночасно з урахуванням ч. 10 ст. 187 ЦПК Українипостановив здійснити виклик відповідача у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
За п.11 цієї ухвали суд, у порядку ст. 84 ЦПК України, витребував АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК": ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 ; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів за договором № 3961429 від 07.04.2021 у сумі 15000,00 грн за період із 07.04.2021р по 17.04.2021р; інформацію чи відкривався на ім'я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 (віртуальний чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки за рахунком № НОМЕР_1 .
03.04.2026 на виконання ухвали суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшла запитувана судом інформація.
Ухвалою від 06.04.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 06.04.2026, суд відклав розгляд справи на 28.04.2026.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3961429 про надання споживчого кредиту від 07.04.2021, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 (відповідач).
Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань з поверення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 49 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 грн - заборгованість по процентам.
30.11.2021 між Товариством з обмеженою ввдповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 30112021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою ввдповідальністю "Авентус Україна" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3961429 від 07.04.2021.
23.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська агенція з повернення боргів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" укладено договір факторингу №23/05/24 за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором № 3961429 від 07.04.2021.
Отже, позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором №3961429 про надання споживчого кредиту від 07.04.2021 в сумі 49 200,00 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання та заборгованість за кредитом не погасив.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. У прохальній частині позову просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.9).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 28.04.2026.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 28.04.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.04.2021 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 (відповідач) укладений договір № 3961429 про надання споживчого кредиту (а.с.12-19).
Відповідно до п. 1.1. договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сторони погодили суму кредиту у розмірі 15 000,00 грн, що надається строком на 30 днів (п.1.3 договору).
За умовами договору сторони визначили, що стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору. Знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відпоідно до п 1.7-1.8 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних, за зниженою ставкою 520,13% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 23 550,00 грн за зниженою ставкою 21 412,50 грн.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з момент укладення цього договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), заначений в п.1.4 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті.
Сторони узгодили, що строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору (п. 4.1 договору).
Згідно із п.9.8. договору підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на вебсайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", що розміщені на вебсайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Договір між сторонами укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі.
Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору (п.9.6 договору).
Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №3961429 від 07.04.2021, визначений Графік платежів до цього договору із зазначенням реквізитів для оплати (а.с.20).
Згідно із паспортом споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договру про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 21-24) визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.
На підтвердження укладення кредитного договору та погоджених умов такого договору позивач також додає Правила надання коштів, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (нова редакція), затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020 (а,с.25-32).
Відповідно до листа, сформованим ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім", ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" повідомляє про здійснений переказ грошових коштів від ТОВ "Авентус Україна" на виконання умов договору кредиту (а.с.43-47).
Перерахування суми кредиту у розмірі 15 000 грн позивач підтверджує також листом ТОВ "Авентус Україна" від 09.02.2026 (а.с.48).
Відповідно до отриманої судом інформації від АТ "Універсал Банк", ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та у період з 07.04.2021 по 17.04.2021 на платіжну картку відбулось зарахування коштів у сумі 15 000,00 грн. Також зазначено, що платіж проведений через платіжну систему, а відтак підтвердити чи спростувати факт того, що платіж був за договором 3961429 банк не може (а.с.161,162).
Згідно із розрахунком заборгованості, сформованим перевісним кредитором заборгованість відповідача за кредитним договором становить у розмірі 49 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 грн - заборгованість по процентам (а.с.33-42).
30.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 30112021, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою ввдповідальністю "Авентус Україна" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3961429 від 07.04.2021 (а.с.52-56).
23.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська агенція з повернення боргів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" укладено договір факторингу №23/05/24 за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором № 3961429 від 07.04.2021 (а.с. 62-71).
Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договорів факторингу, позивач додає копію акту прийому-передачі реєстру боржників за догором факторингу №30112021 від 30.11.2021 (а.с 57), копію витягу з реєстру боржників від 30.11.2021 (а.с. 58-61), копії форм додатків до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с. 72-77), копію додаткової угоди №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с. 78-80), копію платіжної іструкції № 422780413 від 25.05.2024 на підтвердження оплати за умовами договору факторингу № 23/05/24 (а.с. 81), копію акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с. 82), копію акту прийому-передачі реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с. 83), копія реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024 (а.с. 84-87), копію витягу з реєстру заборгованостей №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с.88).
Відповідно до копії реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024 (а.с. 84-87) та копії витягу з реєстру заборгованостей №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с.88), позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 49 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34 200,00 грн - заборгованість по відсотках.
Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованим позивачем за період з 30.11.2021 -13.02.2026, заборгованість відповідача за кредитним договором становить сумі 49 200,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34 200,00 грн - заборгованість по відсотках (а.с.51).
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного договору кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у заявленому до стягнення розмірі - 49 200,00 грн.
Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, особою, яка набула таке право відновідно до договору факторингу.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання договору № 3961429 від 07.04.2021 про надання споживчого кредиту свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до умов договору № 3961429 від 07.04.2021 про надання споживчого кредиту, сторони узгодили, що цей договір укладається в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Отже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін уважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору кредиту був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростований та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором № 3961429 від 07.04.2021 про надання споживчого кредиту перейшло до ТОВ "Факторинг Партнерс" (позивач).
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.
Водночас, стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 200,00 грн забогованості за процентами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отож, з аналізу викладеного слідує, що виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Так, за умовами договору сторони погодили, що строк кредиту становить 30 днів.
Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен день строку користування кредитом, протягом строку на залишок фактичної заборгованості за кредитом (п.3.1 договору).
За умовами договору днем надання кредиту є 07.04.2021, нарахування процентів відповідно має місце від 07.04.2021.
Тобто нарахування процентів проводиться щоденно з 07.04.2021 по 06.05.2021 включно.
Відтак, в межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплатити проценти, і саме в межах цих строків мало відбуватись нарахування процентів, тоді як позивач обраховує зазначені проценти за кредитним договором до 04.09.2021, що відповідно не відповідає, визначеному законом порядку їх нарахування.
Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказане узгоджується з висловленими позиціями Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 рокуу справі №910/4518/16, у справі № 444/9519/12 (постанова від 28.03.2018 року), у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19) .
Такими чином, правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування (30 днів), а саме з 07.04.2021 по 06.05.2021 включно.
При цьому суд ураховує, що доказів, які підтвердили продовження строку дії кредиту відповідно до погоджених умов договору, суду не надано.
За розрахунком суду, проценти за користування кредитом за період з 07.04.2021 по 06.05.2021 на суму заборгованості 15 000,00 грн, зважаючи на умови договору із застосуванням стандартної процентної ставки, становлять 8 550,00 грн.
Відтак, вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом є правомірною та підлягає задоволенню в розмірі 8 550,00 грн.
В іншій частині стягнення процентів у розмірі 25 650,00 грн, суд відмовляє за безпідставністю вимог.
З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на загальну суму 23 550,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 550, 00 грн - заборгованість за процентами.
В частині стягнення 25 650,00 грн заборгованості за процентами суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн, суд зазначає таке.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).
Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.
Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 (а.с. 97-101), копію прайс-листа за видами послуг та ціни роботи (а.с.105-107), копію заявки на надання юридичної допомоги №1659 від 01.01.2026 (а.с.108), копію витягу з акту №27 від 30.01.2026 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 (а.с.109).
Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.
Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Згідно із вимогами норм ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Отож, зважаючи на часткове задоволення позову, суд задовольняє заяву позивача про стягнення вират на професійну правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України, що становить 7 658,54 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284,354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс"(місцезнаходження: вул. Ґедройца Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150)
- 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 8 550,00 грн - заборгованість по відсоткам;
- 1 274,38 грн судового збору;
- 7 658,54 грн витрат на правову допомогу.
3. В решті позову відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс " (місцезнаходження: вул. Ґедройца Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Повне рішення складено 04.05.2026.
Суддя Людмила ЛОСЬ