Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7381/25
Провадження № 1-кп/279/327/26
29 квітня 2026 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.09.2025 за № 12025065490000198 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309, ч.5 ст.407 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
На розгляді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 12025065490000198 від 19.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309, ч.5 ст.407 КК України.
У судовому засіданні прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 подав клопотання про продовження до обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025065490000198 ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.309 та ч.5 ст.407 КК України. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.03.2026 продовжено застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2026 року.
У зв'язку наявністю ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України прокурор стверджує, що будь-який інший з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не зможе запобігти настанню ризиків, не забезпечить належну поведінку обвинуваченого та належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначив, що стороною обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів доводиться причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст.309, ч.5 ст.407 КК України, що є достатньою підставою для продовження застосування щодо особи запобіжного заходу. Також вказав про наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, не перестали існувати, вказав, що ОСОБА_4 , знаючи про тяжкість та безальтернативність покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, може ухилятися від суду, а також може вчинити інше правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, зокрема, акцентував на увагу, що обвинувачений був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п.5 ст.401 КК України, однак знову вчинив новий злочин та доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений в судовому засідання просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки за місцем попереднього ув'язнення йому нав'язується "блатна ідеологія".
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання вказавши, що клопотання не містить доказів наявності ризиків переховування від слідства, що обвинувачений здатний виконувати процесуальні обов'язки без застосування найсуворішого запобіжного заходу. Просив визначити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_4 .
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, перевіривши доводи клопотання долученими до нього доказами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних праповорушень за ч. 2 ст.309 КК України, а саме незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, та ч.5 ст.407 КК України, що полягає у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, останнє з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та слугувати причиною для обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.
Крім того, суд враховує також тривалість та неодноразовість самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, усвідомлення обвинуваченим умов воєнного стану та наслідків вчинення таких дій, що свідчить про наявність підвищеного ризику в його поведінці.
Також суд вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшився та не перестав існувати, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у сукупності злочинів, що може свідчити про його схильність до протиправної поведінки.
Наведені прокурором аргументи та інформація, отримана судом з долучених до клопотання документів, обвинувального акта, а також пояснень учасників провадження свідчить, на переконання суду, про продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , їх особливу небезпеку, одне з яких проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, а також наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час дії воєнного стану, ст.199 КПК України суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, а саме про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 27.06.2026 року.
У зв'язку з викладеним суд відхиляє доводи обвинуваченого та його захисника про застосування домашнього арешту, разом з тим, враховуючи, що запобіжний захід має строковий характер, не є покаранням, чи його очікуванням, з огляду на тривалість перебування обвинуваченого під вартою суд вважає, що альтернативний захід з визначенням розміру застави здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та запобігання вказаним ризикам.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, тривалість перебування під вартою, суд визначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на його думку, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.176-178, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 315,395 КПК України,
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 про продовження застосування до обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025065490000198 від 19.09.2025 року за ч.2 ст. 309, ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 на строк 60 днів по 27.06.2026 року включно.
Визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Застава може бути внесена на депозитний рахунок суду :
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277 з призначенням платежу "застава ПІБ особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу".
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де проживає ( АДРЕСА_1 ), без дозволу суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави встановити два місяці з моменту звільнення обвинуваченого внаслідок внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Суддя ОСОБА_7