Справа №295/2220/26
1-кс/295/2564/26
21.04.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане старшим слідчим в ОВС другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024060000000884 від 22.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 246 КК України, -
Слідчий звернувся із указаним клопотанням, в якому послався на те, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000884 від 22.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Житомирської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 12.03.2025 по 14.04.2025 ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинено незаконні порубки дерев на території Биківського лісництва Баранівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс ДП «Ліси України», а саме у кварталі 77 виділі 47 - одного сироростучого дерева породи сосна, у кварталі 77 виділі 62 - п'ятнадцяти сироростучих дерев породи сосна, кварталі 77 виділі 66.1 - десяти сироростучих дерев породи сосна, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 606 615 грн. 11 коп., що в шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому є тяжкими наслідками.
В ході здійснення досудового розслідування також встановлено, що діючи на виконання вказівок та під керівництвом ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , перебуваючи 18.04.2025 в лісових масивах кварталів 64 та 65 Биківського лісництва, з відома лісничого ОСОБА_6 , здійснив незаконну порубку соснових дерев, колоди яких спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 завантажив на причеп транспортного засобу ЗіЛ 131, д.н.з. НОМЕР_1 . Цього ж дня ОСОБА_10 спільно ОСОБА_8 з використанням автомобіля ЗіЛ 131, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснили транспортування незаконно зрубаної деревини до території лісопереробного цеху ФОП ОСОБА_9 у селі Товща Житомирського району Житомирської області. Спільними умисними діями ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проявились у незаконній порубці дерев в лісових масивах Биківського лісництва, а саме: у кварталі 65 виділі 2 - дев'яти сиро ростучих дерев та одного сухостійного дерева породи сосна; у кварталі 65 виділі 3 - чотирьох сироростучих дерев породи сосна; у кварталі 65 виділі 12.1 - чотирнадцяти сироростучих дерев породи сосна, в кварталі 64 виділі 2 - одного сироростучого дерева породи сосна; в кварталі 64 виділі 4 - чотирьох сироростучих дерев породи сосна; в кварталі 65 виділі 10 - одного сироростучого дерева породи сосна, заподіяно збитки в розмірі 723 741 грн. 80 коп., що в шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому є тяжкими наслідками.
Слідчий зазначає, що за наведених обставин, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється в пособництві незаконним порубкам дерев у лісах, перевезенні, зберіганні та збуті незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України.
Згідно клопотання, 03.02.2026 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України.
Сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що на праві власності у ОСОБА_9 перебувають: земельна ділянка площею 2 га; земельна ділянка площею 0.5 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; нежитлова будівля, ПТО загальною площею 547,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля, магазин загальною площею 92,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок загальною площею 44.6 кв.м за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Товща, вул. Шкільна, буд. 26; вантажний автомобіль марки та моделі «ЗИЛ 131» 1987 р.в., зеленого кольору, н.з. НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль марки та моделі «ЗИЛ 131» 1978 р.в., зеленого кольору, н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 ; легковий автомобіль марки та моделі «Mitsubishi Outlander», 2015 р.в., чорного кольору, н.з. НОМЕР_5 , номер кузова (VIN): НОМЕР_6 ; вантажний автомобіль марки та моделі «Volkswagen Transporter», 2015 р.в., сірого кольору, н.з. НОМЕР_7 , номер кузова (VIN): НОМЕР_8 ; мотоцикл марки та моделі «Viper V150A», 2017 р.в., чорного кольору, н.з. НОМЕР_9 , номер шасі (рами, VIN): НОМЕР_10 .
Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна та з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий за погодженням із прокурором просить накласти арешт на згадане у попередньому абзаці майно, із забороною його відчуження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, просив розгляд клопотання проводити без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
З метою забезпечення арешту майна та зважаючи на наведені стороною обвинувачення у клопотанні обставини, розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється без повідомлення підозрюваного, власника майна ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається із витягу з кримінального провадження №12024060000000884 від 22.11.2024 другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1, ч. 4 ст. 246 КК України.
У межах указаного кримінального провадження 03.02.2026 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру в пособництві незаконним порубкам дерев у лісах, перевезенні, зберіганні та збуті незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинених за попередньою змовою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно із ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яка міститься у матеріалах клопотання, у приватній власності підозрюваного ОСОБА_9 перебуває: земельна ділянка площею 2 га; земельна ділянка площею 0.5 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; нежитлова будівля, ПТО загальною площею 547,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля, магазин загальною площею 92,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок загальною площею 44.6 кв.м за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Товща, вул. Шкільна, буд. 26.
Зі змісту реєстраційних карток на транспортний засіб вбачається, що вантажний автомобіль марки та моделі «ЗИЛ 131», н.з. НОМЕР_2 ; вантажний автомобіль марки та моделі «ЗИЛ 131», н.з. НОМЕР_1 ; легковий автомобіль марки та моделі «Mitsubishi Outlander», н.з. НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль марки та моделі «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_7 ; мотоцикл марки та моделі «Viper V150A», н.з. НОМЕР_9 , на праві власності належать ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначив, що метою накладення арешту на майно у даному випадку є забезпечення відшкодування шкоди, завданої вказаним кримінальним правопорушення (цивільний позов).
В матеріалах клопотання міститься позовна заява до відповідачів, зокрема, ОСОБА_9 з вимогами щодо стягнення солідарно з нього шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 1 330 356,80 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, враховуючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя вважає, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди зазначеної у цивільному позові, оскільки майно,яке належить на праві власності ОСОБА_9 значно перевищує суму заявленої шкоди в кримінальному провадженні (заявленому цивільному позові), тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання про арешт майна, внесене старшим слідчим в ОВС другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024060000000884 від 22.11.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1