Справа №295/2225/26
1-кс/295/2566/26
21.04.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане старшим слідчим в ОВС другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024060000000884 від 22.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 246 КК України, -
Слідчий звернувся із указаним клопотанням, в якому послався на те, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000884 від 22.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Житомирської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 12.03.2025 по 14.04.2025 ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинено незаконні порубки дерев на території Биківського лісництва Баранівського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс ДП «Ліси України», а саме у кварталі 77 виділі 47 - одного сироростучого дерева породи сосна, у кварталі 77 виділі 62 - п'ятнадцяти сироростучих дерев породи сосна, кварталі 77 виділі 66.1 - десяти сироростучих дерев породи сосна, чим спричинено матеріальну шкоду в розмірі 606 615 грн. 11 коп., що в шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому є тяжкими наслідками.
В ході здійснення досудового розслідування також встановлено, що діючи на виконання вказівок та під керівництвом ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , перебуваючи 18.04.2025 в лісових масивах кварталів 64 та 65 Биківського лісництва, з відома лісничого ОСОБА_6 , здійснив незаконну порубку соснових дерев, колоди яких спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 завантажив на причеп транспортного засобу ЗіЛ 131, д.н.з. НОМЕР_1 . Цього ж дня ОСОБА_10 спільно ОСОБА_8 з використанням автомобіля ЗіЛ 131, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснили транспортування незаконно зрубаної деревини до території лісопереробного цеху ФОП ОСОБА_9 у селі Товща Житомирського району Житомирської області. Спільними умисними діями ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проявились у незаконній порубці дерев в лісових масивах Биківського лісництва, а саме: у кварталі 65 виділі 2 - дев'яти сиро ростучих дерев та одного сухостійного дерева породи сосна; у кварталі 65 виділі 3 - чотирьох сироростучих дерев породи сосна; у кварталі 65 виділі 12.1 - чотирнадцяти сироростучих дерев породи сосна, в кварталі 64 виділі 2 - одного сироростучого дерева породи сосна; в кварталі 64 виділі 4 - чотирьох сироростучих дерев породи сосна; в кварталі 65 виділі 10 - одного сироростучого дерева породи сосна, заподіяно збитки в розмірі 723 741 грн. 80 коп., що в шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому є тяжкими наслідками.
Слідчий зазначає, що за наведених обставин, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється в перевезенні незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України.
Згідно клопотання, 30.01.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України.
Сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що на праві власності у ОСОБА_8 перебувають: легковий автомобіль марки та моделі «Renault 19», 1994 р.в., червоного кольору, н.з. НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 ; мотоцикл «Geon X-Line 250» 2024 р.в., чорного кольору, н.з. НОМЕР_4 , номер шасі (рами, VIN): НОМЕР_5 .
Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна та з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий за погодженням із прокурором просить накласти арешт із забороною відчуження на легковий автомобіль марки та моделі «Renault 19», 1994 р.в., червоного кольору, н.з. НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 ; мотоцикл «Geon X-Line 250» 2024 р.в., чорного кольору, н.з. НОМЕР_4 , номер шасі (рами, VIN): НОМЕР_5 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, просив розгляд клопотання проводити без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
З метою забезпечення арешту майна та зважаючи на наведені стороною обвинувачення у клопотанні обставини, розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється без повідомлення підозрюваного, власника майна ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із витягу з кримінального провадження №12024060000000884 від 22.11.2024 другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1, ч. 4 ст. 246 КК України.
У межах указаного кримінального провадження 30.01.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру в перевезенні незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 246 КК України.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно із ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Зі змісту реєстраційної картки на транспортний засіб вбачається, що автомобіль марки та моделі «Renault 19», номерний знак НОМЕР_2 ; мотоцикл «Geon X-Line 250», номерний знак НОМЕР_4 , на праві власності належать ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначив, що метою накладення арешту на майно у даному випадку є забезпечення відшкодування шкоди, завданої вказаним кримінальним правопорушення (цивільний позов).
В матеріалах клопотання міститься позовна заява до відповідачів, зокрема, ОСОБА_8 з вимогами щодо стягнення солідарно з нього шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 1 330 356,80 грн.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За сталою судовою практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні питання щодо законності й обґрунтованості арешту майна та відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Відтак слідчий суддя вважає, що втручання у право власності підозрюваного ОСОБА_8 на даному етапі досудового розслідування є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки іншим чином неможливо забезпечити збереження указаного майна.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, враховуючи правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри для даної стадії досудового розслідування, розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна для власника, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на легковий автомобіль марки та моделі «Renault 19», 1994 р.в., червоного кольору, н.з. НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_3 ; мотоцикл «Geon X-Line 250» 2024 р.в., чорного кольору, н.з. НОМЕР_4 , номер шасі (рами, VIN): НОМЕР_5 , та тимчасово позбавити власника і третіх осіб права його відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1